реферувати 2 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
(робити реферат)

Словник відмінків

Інфінітив реферува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   реферу́ймо
2 особа реферу́й реферу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа реферува́тиму реферува́тимемо, реферува́тимем
2 особа реферува́тимеш реферува́тимете
3 особа реферува́тиме реферува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа реферу́ю реферу́ємо, реферу́єм
2 особа реферу́єш реферу́єте
3 особа реферу́є реферу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
реферу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. реферува́в реферува́ли
жін. р. реферува́ла
сер. р. реферува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
реферо́ваний
Безособова форма
реферо́вано
Дієприслівник
реферува́вши

Словник синонімів

ДОПОВІДА́ТИ (робити офіційне усне або письмове повідомлення про щось); ВИСТУПА́ТИ (перев. усно, перед публікою); РЕФЕРУВА́ТИ (робити короткий виклад чогось). - Док.: допові́сти́, ви́ступити, зреферува́ти. Він надто повільно і довго доповідав обстановку, ніби читав з цього приводу реферат (В. Кучер); Хто не хвилюється на такій нараді - хіба жарт перед цілою областю звітувати й червоніти, виступати й пишатися (Ю. Яновський); Він розглядає твір.. з такого боку, з якого йому хочеться, і реферує публіці, що бачить (І. Франко). - Пор. звітува́ти.
-2-
дієслово недоконаного виду
(судити спортивний матч)

Словник відмінків

Інфінітив реферува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   реферу́ймо
2 особа реферу́й реферу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа реферува́тиму реферува́тимемо, реферува́тимем
2 особа реферува́тимеш реферува́тимете
3 особа реферува́тиме реферува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа реферу́ю реферу́ємо, реферу́єм
2 особа реферу́єш реферу́єте
3 особа реферу́є реферу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
реферу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. реферува́в реферува́ли
жін. р. реферува́ла
сер. р. реферува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
реферо́ваний
Безособова форма
реферо́вано
Дієприслівник
реферува́вши

Словник синонімів

ДОПОВІДА́ТИ (робити офіційне усне або письмове повідомлення про щось); ВИСТУПА́ТИ (перев. усно, перед публікою); РЕФЕРУВА́ТИ (робити короткий виклад чогось). - Док.: допові́сти́, ви́ступити, зреферува́ти. Він надто повільно і довго доповідав обстановку, ніби читав з цього приводу реферат (В. Кучер); Хто не хвилюється на такій нараді - хіба жарт перед цілою областю звітувати й червоніти, виступати й пишатися (Ю. Яновський); Він розглядає твір.. з такого боку, з якого йому хочеться, і реферує публіці, що бачить (І. Франко). - Пор. звітува́ти.

Словник відмінків

Інфінітив реферува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   реферу́ймо
2 особа реферу́й реферу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа реферува́тиму реферува́тимемо, реферува́тимем
2 особа реферува́тимеш реферува́тимете
3 особа реферува́тиме реферува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа реферу́ю реферу́ємо, реферу́єм
2 особа реферу́єш реферу́єте
3 особа реферу́є реферу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
реферу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. реферува́в реферува́ли
жін. р. реферува́ла
сер. р. реферува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
реферо́ваний
Безособова форма
реферо́вано
Дієприслівник
реферува́вши