ПОВА́ЖНИЙ (який відзначається серйозною, гідною поведінкою, викликає повагу оточення своїм зовнішнім виглядом, манерами), СОЛІ́ДНИЙ, ГІ́ДНИЙдіал., ІМПОЗА́НТНИЙкнижн., РЕСПЕКТА́БЕЛЬНИЙкнижн.; ВЕЛИ́ЧНИЙ, ВЕЛИЧА́ВИЙ, САНОВИ́ТИЙ, ВА́ЖНИЙрозм., ВАЖНЮ́ЩИЙпідсил. розм., ВЕЛЬБУ́ЧНИЙдіал. (який тримається з великою гідністю). Курбала пригадав Кирилових батьків, що з діда-прадіда були рудокопами, .. зразковими поважними робітниками (О. Досвітній); Солідний молодий узбек просто заражав своєю дужістю і підкоряв щирістю та бездоганною мовою (І. Ле); Ми не зуміємо так, бо то ж і митці удавати Чи то Таїду, чи гідну матрону, чи навіть Доріду, Що без одежі виходить на сцену... (переклад М. Зерова); Вона-то була не лише моєю вчителькою в школі, але вчителькою і приятелькою і поза нею.Імпозантна, достойна жінка, що могла мірятись в дискусії хоч би з ким (О. Кобилянська); Розкриває [кінофільм] потаємні куточки душ зовні респектабельних людей (з газети); В блакитній сукні, в пишному вишневому кунтуші, з золотими позументами, в золотій діадемі на темно-русих розкішних косах, Гризельда Замойська була велична на взір, неначе якась цариця (І. Нечуй-Левицький); Ганна Гаврилівна була ще досить вродлива та величава (О. Ільченко); На всю околицю краля, здається, на всьому світі не знайти такої гарної та сановитої дівчини, як вона! (О. Стороженко); Їде син твій перед військом, Важний та хороший, І везе з собою славу І багато грошей (Я. Щоголів).