-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | репети́тор | репети́тори |
| родовий | репети́тора | репети́торів |
| давальний | репети́торові, репети́тору | репети́торам |
| знахідний | репети́тора | репети́торів |
| орудний | репети́тором | репети́торами |
| місцевий | на/у репети́торові, репети́торі | на/у репети́торах |
| кличний | репети́торе | репети́тори |
Словник синонімів
УЧИ́ТЕЛЬ [ВЧИ́ТЕЛЬ] (особа, що навчає в школі, училищі, приватно і т. ін.), ПЕДАГО́Г, ВИКЛАДА́Ч, НАВЧИ́ТЕЛЬ заст., ПРОФЕ́СОР зах., МЕТР книжн., заст.; РЕПЕТИ́ТОР (той, хто проводить додаткові заняття з ким-небудь). В село до них приїхав новий учитель (М. Стельмах); Справжній педагог не може бути ремісником (О. Донченко); Викладач математики; - Моя дочка Анеля, - говорить пан Адам. - Пан Віктор, навчитель Стася... (М. Коцюбинський); Старший брат учитель (чи, як тут кажуть, професор) (Леся Українка); Михайль - мій колишній метр (Ю. Яновський); Було вирішено, що Михайлик і Леся навчатимуться вдома з репетитором (М. Олійник). - Пор. 1. вихова́тель.