ГА́ЛАС (безладне звучання багатьох голосів), ГАМ, ГА́МІР, КРИК, БУ́ЧА, ГУК, ГУЛ, РЕ́ПЕТрозм.,ГВАЛТрозм., КРИ́КНЯВАрозм., ЗИКрозм., ОГРО́Мдіал.,ЗА́КОЛОТрозм.,ГАРМИ́ДЕРрозм.,БАЗА́Ррозм.,Я́РМАРОКрозм.,РЕ́ЙВАХрозм.,КАГА́Лрозм.,ША́РВАРОКрозм.,ТАРАРА́Мрозм.,КАЛАБА́ЛИ́Кдіал. (у супроводі біганини, метушіння); ФУКдіал. (при сварці). - У місті дуже багато крику та галасу, а в селі найкраще, й тихо й вільно (Панас Мирний); Скрізь було чути гук, шум, гам, свист (І. Нечуй-Левицький); Мов розв’язався мішок із гамором: крик, зик, пискотня... (С. Васильченко); На розі біля магазину господарчих товарів - знов натовп, шарварок, буча (О. Гончар); Голоси спліталися в один суцільний гул, і розібрати щось було неможливо (В. Кучер); З несамовитим галасом наїхали [цигани] в своїх халабудах у село.., а потім з не меншим репетом, аніж приїхали, знялися в дорогу (М. Стельмах); І враз - заглушаючи всю метушню і ґвалт - по квартирі розляглися широкі й повнозвучні акорди рояля (Ю. Смолич); Гамір і крикнява поволі влягалися, торговище втихомирювалося (П. Загребельний); У кривчуковському лісі, кажуть, наче ярмарок - гук, огром (Марко Вовчок); За столом здіймався страшенний заколот. Тася вищала, як зарізане порося, стара попадя бурчала (М. Коцюбинський); Гармидер, галас, гам у гаї (Т. Шевченко); Аж на третій яр чути ваш базар! (прислів’я); До приймальні зайшов Гаманюк.. - Що це в тебе за ярмарок? - спитав невдоволено. - Такий сьогодні прийом, - пояснила півголосом [Христя] (М. Ю. Тарновський); Скориставшись відсутністю старших, дівчатка підняли цілий рейвах (М. Олійник); Кагал, гармидер стояв у хаті (Панас Мирний); В школі, де розташована кіногрупа, гамір, шарварок: класами заволоділа дітвора (О. Гончар); Пам’ятаєш, якого наробив ти колись тарараму, коли виїздила екзекуція в Григорівку? (С. Васильченко); Знявся такий калабалик, що хоч вуха затикай (С. Добровольський). - Пор. 1. крик.

КРИК (сильний різкий звук голосу), ПО́КРИКрозм.,ГУКрозм.,РЕ́ПЕТрозм.,ЗІПА́ННЯрозм.,ФУКдіал.;СКРИК (раптовий, уривчастий); ГРИ́МАННЯ (погрозливий звук); ЛЕ́МЕНТ, ЛЕМЕНТУВА́ННЯ (перев. з плачем); ВИСК, ВЕ́РЕСК, ВЕРЕСКОТНЯ́розм.,ВЕРЕЩА́ННЯрозм. (пронизливий, різкий звук); ЗОЙК (перев. з плачем - від болю, страху, горя); ПО́КЛИК (звук, що кличе, застерігає тощо). І раптом крик: чиїсь діти кричать (Є. Кротевич); - Ой мені темно! - розтявся крик зненацька. Нема гуку, до якого можна дорівняти сей покрик з розпачі (Леся Українка); З горла мого видерся якийсь страшний, надприродний репет (Ю. Смолич); Долітає Андрієве зіпання: - Тетяно Гнатівно, дайте нам лекцію закінчити (С. Васильченко); Говорив [Юра] із нею часто з фуком, не раз і побивав (І. Франко); Скрик був голосний. Семенова мати була в садку й почула (Б. Грінченко); Варя кінець кінцем замовкла. Слова не проронивши, вислухала гримання Хоми (Я. Гримайло); Лемент і плач стояв у селі (А. Турчинська); Пристань заворушилася багатотисячним роєм найрізноманітніших кузьок, сповнилася густим лементуванням (Г. Епік); І потекли струмки вздовж вулиць, обіч тротуарів, І діти, поскидавши черевички, З безумним виском бігали по них (М. Рильський); Дорогу перебігає табунець дівчат, хтось помічає Дмитра, скрикує "Ой, парубок", і всі з вереском раптом зникають за тинами (М. Стельмах); На пляжі Юрчик перший роздягнувся і побіг у воду, в найбільшу гущавину людей біля берега, звідки лунали вигуки, галас, верещання (Л. Смілянський); - Ляга-а-й! - пролунав хриплий зойк. Офіцери впали.. Посипались бомби (О. Довженко); - Птруа.. птруа!.. Горляний поклик все навертає крайніх [овець] в отару (М. Коцюбинський).