репаний 2 значення
-1-
прикметник
(який потріскався) [розм.]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ре́паний | ре́пана | ре́пане | ре́пані |
| родовий | ре́паного | ре́паної | ре́паного | ре́паних |
| давальний | ре́паному | ре́паній | ре́паному | ре́паним |
| знахідний | ре́паний | ре́пану | ре́пане | ре́пані |
| орудний | ре́паним | ре́паною | ре́паним | ре́паними |
| місцевий | на/у ре́паному, ре́панім | на/у ре́паній | на/у ре́паному, ре́панім | на/у ре́паних |
-2-
прикметник
(темний, неосвічений) [розм., зневажл.]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ре́паний | ре́пана | ре́пане | ре́пані |
| родовий | ре́паного | ре́паної | ре́паного | ре́паних |
| давальний | ре́паному | ре́паній | ре́паному | ре́паним |
| знахідний | ре́паний | ре́пану | ре́пане | ре́пані |
| орудний | ре́паним | ре́паною | ре́паним | ре́паними |
| місцевий | на/у ре́паному, ре́панім | на/у ре́паній | на/у ре́паному, ре́панім | на/у ре́паних |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ре́паний | ре́пана | ре́пане | ре́пані |
| родовий | ре́паного | ре́паної | ре́паного | ре́паних |
| давальний | ре́паному | ре́паній | ре́паному | ре́паним |
| знахідний | ре́паного, ре́паний | ре́пану | ре́пане | ре́паних, ре́пані |
| орудний | ре́паним | ре́паною | ре́паним | ре́паними |
| місцевий | на/у ре́паному, ре́панім | на/у ре́паній | на/у ре́паному, ре́панім | на/у ре́паних |