реостатний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний реоста́тний реоста́тна реоста́тне реоста́тні
родовий реоста́тного реоста́тної реоста́тного реоста́тних
давальний реоста́тному реоста́тній реоста́тному реоста́тним
знахідний реоста́тний реоста́тну реоста́тне реоста́тні
орудний реоста́тним реоста́тною реоста́тним реоста́тними
місцевий на/у реоста́тному, реоста́тнім на/у реоста́тній на/у реоста́тному, реоста́тнім на/у реоста́тних