ренатуралізований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ренатуралізо́ваний ренатуралізо́вана ренатуралізо́ване ренатуралізо́вані
родовий ренатуралізо́ваного ренатуралізо́ваної ренатуралізо́ваного ренатуралізо́ваних
давальний ренатуралізо́ваному ренатуралізо́ваній ренатуралізо́ваному ренатуралізо́ваним
знахідний ренатуралізо́ваний ренатуралізо́вану ренатуралізо́ване ренатуралізо́вані
орудний ренатуралізо́ваним ренатуралізо́ваною ренатуралізо́ваним ренатуралізо́ваними
місцевий на/у ренатуралізо́ваному, ренатуралізо́ванім на/у ренатуралізо́ваній на/у ренатуралізо́ваному, ренатуралізо́ванім на/у ренатуралізо́ваних