ремітований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний реміто́ваний реміто́вана реміто́ване реміто́вані
родовий реміто́ваного реміто́ваної реміто́ваного реміто́ваних
давальний реміто́ваному реміто́ваній реміто́ваному реміто́ваним
знахідний реміто́ваний реміто́вану реміто́ване реміто́вані
орудний реміто́ваним реміто́ваною реміто́ваним реміто́ваними
місцевий на/у реміто́ваному, реміто́ванім на/у реміто́ваній на/у реміто́ваному, реміто́ванім на/у реміто́ваних