ремісничий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ремісни́чий ремісни́ча ремісни́че ремісни́чі
родовий ремісни́чого ремісни́чої ремісни́чого ремісни́чих
давальний ремісни́чому ремісни́чій ремісни́чому ремісни́чим
знахідний ремісни́чий, ремісни́чого ремісни́чу ремісни́че ремісни́чі, ремісни́чих
орудний ремісни́чим ремісни́чою ремісни́чим ремісни́чими
місцевий на/у ремісни́чому, ремісни́чім на/у ремісни́чій на/у ремісни́чому, ремісни́чім на/у ремісни́чих

Словник синонімів

РЕМІСНИ́ЦЬКИЙ (який стосується ремісника, ремісництва), РЕМІСНИ́ЧИЙ, РЕМІСНИ́Йрозм.; МАЙСТРОВИ́Й (про людину). Встає крізь пам’яті вікно далека ремісницька школа (В. Сосюра); Ремісничі сотні простували через соборний майдан (О. Ільченко); Ольвія була великим ремісним та культурним центром (з журналу); Внизу, над самим Дніпром, розкинувся Поділ.. Тут починалась слава майстрового люду (І. Цюпа).