ремісницький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ремісни́цький ремісни́цька ремісни́цьке ремісни́цькі
родовий ремісни́цького ремісни́цької ремісни́цького ремісни́цьких
давальний ремісни́цькому ремісни́цькій ремісни́цькому ремісни́цьким
знахідний ремісни́цький, ремісни́цького ремісни́цьку ремісни́цьке ремісни́цькі, ремісни́цьких
орудний ремісни́цьким ремісни́цькою ремісни́цьким ремісни́цькими
місцевий на/у ремісни́цькому, ремісни́цькім на/у ремісни́цькій на/у ремісни́цькому, ремісни́цькім на/у ремісни́цьких

Словник синонімів

РЕМІСНИ́ЦЬКИЙ (який стосується ремісника, ремісництва), РЕМІСНИ́ЧИЙ, РЕМІСНИ́Йрозм.; МАЙСТРОВИ́Й (про людину). Встає крізь пам’яті вікно далека ремісницька школа (В. Сосюра); Ремісничі сотні простували через соборний майдан (О. Ільченко); Ольвія була великим ремісним та культурним центром (з журналу); Внизу, над самим Дніпром, розкинувся Поділ.. Тут починалась слава майстрового люду (І. Цюпа).