ремісникувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив ремісникува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   реміснику́ймо
2 особа реміснику́й реміснику́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ремісникува́тиму ремісникува́тимемо, ремісникува́тимем
2 особа ремісникува́тимеш ремісникува́тимете
3 особа ремісникува́тиме ремісникува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа реміснику́ю реміснику́ємо, реміснику́єм
2 особа реміснику́єш реміснику́єте
3 особа реміснику́є реміснику́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
реміснику́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ремісникува́в ремісникува́ли
жін. р. ремісникува́ла
сер. р. ремісникува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ремісникува́вши