ремісникувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | ремісникува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | реміснику́ймо | |
| 2 особа | реміснику́й | реміснику́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ремісникува́тиму | ремісникува́тимемо, ремісникува́тимем |
| 2 особа | ремісникува́тимеш | ремісникува́тимете |
| 3 особа | ремісникува́тиме | ремісникува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | реміснику́ю | реміснику́ємо, реміснику́єм |
| 2 особа | реміснику́єш | реміснику́єте |
| 3 особа | реміснику́є | реміснику́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| реміснику́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ремісникува́в | ремісникува́ли |
| жін. р. | ремісникува́ла | |
| сер. р. | ремісникува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ремісникува́вши | ||