ремісник 1 значення

-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ремісни́к ремісники́
родовий ремісника́ ремісникі́в
давальний реміснико́ві, реміснику́ ремісника́м
знахідний ремісника́ ремісникі́в
орудний реміснико́м ремісника́ми
місцевий на/у реміснико́ві, реміснику́ на/у ремісника́х
кличний реміснику́ ремісники́

Словник синонімів

РЕМІСНИ́К (дрібний товаровиробник), КУСТА́Р, МАЙСТРОВИ́Йрозм.Багато люду наїхало за літо в Раїм: солдаток, купців, чиновників, ремісників (З. Тулуб); Літом якраз вони ганяють по селах, один - кустарів описує, а другий - здається, над оцінкою землі працює (Панас Мирний); Посполиті чи майстрові князя, прикуті взимку снігами й морозами до хати та печі, тепер виходили за двері (І. Ле).