ремісний 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ремісни́й ремісна́ ремісне́ ремісні́
родовий ремісно́го ремісно́ї ремісно́го ремісни́х
давальний ремісно́му ремісні́й ремісно́му ремісни́м
знахідний ремісни́й ремісну́ ремісне́ ремісні́
орудний ремісни́м ремісно́ю ремісни́м ремісни́ми
місцевий на/у ремісно́му, ремісні́м на/у ремісні́й на/у ремісно́му, ремісні́м на/у ремісни́х

Словник синонімів

РЕМІСНИ́ЦЬКИЙ (який стосується ремісника, ремісництва), РЕМІСНИ́ЧИЙ, РЕМІСНИ́Йрозм.; МАЙСТРОВИ́Й (про людину). Встає крізь пам’яті вікно далека ремісницька школа (В. Сосюра); Ремісничі сотні простували через соборний майдан (О. Ільченко); Ольвія була великим ремісним та культурним центром (з журналу); Внизу, над самим Дніпром, розкинувся Поділ.. Тут починалась слава майстрового люду (І. Цюпа).