ремінь 3

-1-
іменник чоловічого роду
(річка в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ре́мінь  
родовий Ре́меня  
давальний Ре́меню, Ре́меневі  
знахідний Ре́мінь  
орудний Ре́менем  
місцевий на/у Ре́мені, Ре́меню  
кличний Ре́меню*  
відмінок однина множина
називний ре́мінь ре́мені
родовий ре́меня ре́менів
давальний ре́меню, ре́меневі ре́меням
знахідний ре́мінь ре́мені
орудний ре́менем ре́менями
місцевий на/у ре́мені, ре́меню на/у ре́менях
кличний ре́меню* ре́мені*

Словник синонімів

ПАС (привідний), РЕ́МІНЬ, БИ́НДА. Старий припадав на праву ногу, яку йому ще до війни різонуло пасом з молотарки (П. Загребельний); - Сьогодні мій верстат закапризував зранку, ..двічі ремінь скидав зі шківа (О. Донченко); Ще мить, і вузька транспортерна бинда безшумно рушила вздовж вибою (І. Волошин).
ПО́ЯС (шкіряна, матер’яна, плетена тощо довга смуга для підперізування одягу в стані), ПА́СОК, ПАС, ПОЯСО́К, ПОЯСИ́НАрозм.,ОПА́СОКдіал.; РЕ́МІНЬ (шкіряний); РЕМІНЕ́ЦЬ (вузький шкіряний); ЧЕ́РЕСзаст. (широкий шкіряний зі сховком для грошей); КРА́ЙКАзаст. (жіночий, сплетений з грубої пряжі). На йому синя чумарка, підперезана каламайковим поясом (Панас Мирний); На ньому була справжня форма військового моряка. Кльош, фланелька з синім, смугастим коміром, чорний пасок з блискучою бляхою і безкозирка (В. Кучер); Чорний чоловічий сіряк, підперезаний пасом, чоботи й шапка надавали цьому хлопцеві ділового вигляду... (О. Досвітній); Білий поясок щільно облягав її тонкий стан (В. Минко); А на тому поганому поясина синя, Як до мене заговорить, тече з губи слиня (пісня); Схопився, одягнув шинелю, кинув через поперек ремінний опасок, а той опасок туго обійняв юнацьке тіло (І. Чендей); Арсень ще раз оглянув на собі одяг, тугіше підтяг ремінь (Д. Ткач); Підвожусь, беру шолом, натягаю шинель, підперізуюсь ремінцем і простую до виходу (П. Колесник).

Словник фразеологізмів

де́рти паси́ (ре́мені) з кого. Мучити, катувати кого-небудь. Верещала [баба], як би з неї хто паси дер (В. Стефаник); — Якщо ваше високородіє скажуть: “Швейку, ні в чому не признавайтесь”, я буду викручуватись, коли б з мене і паси дерли (Переклад С. Масляка).

кра́яти ре́мені зі шкі́ри. Нещадно, жорстоко карати. І сам він [отаман] якось опустився. Вислухав мовчки такі речі, такі слова, за одного з котрих давніше ремені би зі шкіри краяв (Г. Хоткевич).

-2-
іменник чоловічого роду
(смужка шкіри; пояс)

    Словник відмінків

    відмінок однина множина
    називний Ре́мінь  
    родовий Ре́меня  
    давальний Ре́меню, Ре́меневі  
    знахідний Ре́мінь  
    орудний Ре́менем  
    місцевий на/у Ре́мені, Ре́меню  
    кличний Ре́меню*  
    відмінок однина множина
    називний ре́мінь ре́мені
    родовий ре́меня ре́менів
    давальний ре́меню, ре́меневі ре́меням
    знахідний ре́мінь ре́мені
    орудний ре́менем ре́менями
    місцевий на/у ре́мені, ре́меню на/у ре́менях
    кличний ре́меню* ре́мені*

    Словник синонімів

    ПАС (привідний), РЕ́МІНЬ, БИ́НДА. Старий припадав на праву ногу, яку йому ще до війни різонуло пасом з молотарки (П. Загребельний); - Сьогодні мій верстат закапризував зранку, ..двічі ремінь скидав зі шківа (О. Донченко); Ще мить, і вузька транспортерна бинда безшумно рушила вздовж вибою (І. Волошин).
    ПО́ЯС (шкіряна, матер’яна, плетена тощо довга смуга для підперізування одягу в стані), ПА́СОК, ПАС, ПОЯСО́К, ПОЯСИ́НАрозм.,ОПА́СОКдіал.; РЕ́МІНЬ (шкіряний); РЕМІНЕ́ЦЬ (вузький шкіряний); ЧЕ́РЕСзаст. (широкий шкіряний зі сховком для грошей); КРА́ЙКАзаст. (жіночий, сплетений з грубої пряжі). На йому синя чумарка, підперезана каламайковим поясом (Панас Мирний); На ньому була справжня форма військового моряка. Кльош, фланелька з синім, смугастим коміром, чорний пасок з блискучою бляхою і безкозирка (В. Кучер); Чорний чоловічий сіряк, підперезаний пасом, чоботи й шапка надавали цьому хлопцеві ділового вигляду... (О. Досвітній); Білий поясок щільно облягав її тонкий стан (В. Минко); А на тому поганому поясина синя, Як до мене заговорить, тече з губи слиня (пісня); Схопився, одягнув шинелю, кинув через поперек ремінний опасок, а той опасок туго обійняв юнацьке тіло (І. Чендей); Арсень ще раз оглянув на собі одяг, тугіше підтяг ремінь (Д. Ткач); Підвожусь, беру шолом, натягаю шинель, підперізуюсь ремінцем і простую до виходу (П. Колесник).

    Словник фразеологізмів

    де́рти паси́ (ре́мені) з кого. Мучити, катувати кого-небудь. Верещала [баба], як би з неї хто паси дер (В. Стефаник); — Якщо ваше високородіє скажуть: “Швейку, ні в чому не признавайтесь”, я буду викручуватись, коли б з мене і паси дерли (Переклад С. Масляка).

    кра́яти ре́мені зі шкі́ри. Нещадно, жорстоко карати. І сам він [отаман] якось опустився. Вислухав мовчки такі речі, такі слова, за одного з котрих давніше ремені би зі шкіри краяв (Г. Хоткевич).

    -3-
    іменник чоловічого роду
    (матеріал)

    Словник відмінків

    відмінок однина множина
    називний Ре́мінь  
    родовий Ре́меня  
    давальний Ре́меню, Ре́меневі  
    знахідний Ре́мінь  
    орудний Ре́менем  
    місцевий на/у Ре́мені, Ре́меню  
    кличний Ре́меню*  
    відмінок однина множина
    називний ре́мінь ре́мені
    родовий ре́меня ре́менів
    давальний ре́меню, ре́меневі ре́меням
    знахідний ре́мінь ре́мені
    орудний ре́менем ре́менями
    місцевий на/у ре́мені, ре́меню на/у ре́менях
    кличний ре́меню* ре́мені*

    Словник синонімів

    ПАС (привідний), РЕ́МІНЬ, БИ́НДА. Старий припадав на праву ногу, яку йому ще до війни різонуло пасом з молотарки (П. Загребельний); - Сьогодні мій верстат закапризував зранку, ..двічі ремінь скидав зі шківа (О. Донченко); Ще мить, і вузька транспортерна бинда безшумно рушила вздовж вибою (І. Волошин).
    ПО́ЯС (шкіряна, матер’яна, плетена тощо довга смуга для підперізування одягу в стані), ПА́СОК, ПАС, ПОЯСО́К, ПОЯСИ́НАрозм.,ОПА́СОКдіал.; РЕ́МІНЬ (шкіряний); РЕМІНЕ́ЦЬ (вузький шкіряний); ЧЕ́РЕСзаст. (широкий шкіряний зі сховком для грошей); КРА́ЙКАзаст. (жіночий, сплетений з грубої пряжі). На йому синя чумарка, підперезана каламайковим поясом (Панас Мирний); На ньому була справжня форма військового моряка. Кльош, фланелька з синім, смугастим коміром, чорний пасок з блискучою бляхою і безкозирка (В. Кучер); Чорний чоловічий сіряк, підперезаний пасом, чоботи й шапка надавали цьому хлопцеві ділового вигляду... (О. Досвітній); Білий поясок щільно облягав її тонкий стан (В. Минко); А на тому поганому поясина синя, Як до мене заговорить, тече з губи слиня (пісня); Схопився, одягнув шинелю, кинув через поперек ремінний опасок, а той опасок туго обійняв юнацьке тіло (І. Чендей); Арсень ще раз оглянув на собі одяг, тугіше підтяг ремінь (Д. Ткач); Підвожусь, беру шолом, натягаю шинель, підперізуюсь ремінцем і простую до виходу (П. Колесник).

    Словник фразеологізмів

    де́рти паси́ (ре́мені) з кого. Мучити, катувати кого-небудь. Верещала [баба], як би з неї хто паси дер (В. Стефаник); — Якщо ваше високородіє скажуть: “Швейку, ні в чому не признавайтесь”, я буду викручуватись, коли б з мене і паси дерли (Переклад С. Масляка).

    кра́яти ре́мені зі шкі́ри. Нещадно, жорстоко карати. І сам він [отаман] якось опустився. Вислухав мовчки такі речі, такі слова, за одного з котрих давніше ремені би зі шкіри краяв (Г. Хоткевич).

    Словник відмінків

    відмінок однина множина
    називний ремі́нь  
    родовий реме́ню  
    давальний реме́ню, реме́неві  
    знахідний ремі́нь  
    орудний реме́нем  
    місцевий на/у реме́ні, реме́ню  
    кличний реме́ню*  

    Словник синонімів

    ШКІ́РА (зовнішній покрив, знятий з тіла убитої тварини; матеріал, одержаний з цього покриву шляхом обробки), ШКУ́РА, СКІ́РАдіал.;РЕ́МІНЬ (оброблена шкіра, шевський товар); СИРИ́ЦЯ, СКОРАзаст.,ЛИ́МАРЩИНАзаст. (вичинена). Коли корову вже давно обдерли зо шкіри і закопали і коли Василиха продала шкіру, вона трохи заспокоїлася (І. Франко); Торба в руці.. досить цупка, із жорсткого замінника шкіри (Ю. Андрухович); Долівку було наслано дошками, розвішені і розстелені коштовні килими, звірячі шкури (Г. Хоткевич); Буде [швець] чоботи шити, мені скаже скіри волочити (Словник Б. Грінченка); Він і справді знайшов великий шмат ременю і пообіцяв Вікторові зробити нову кобуру (Ю. Збанацький); В кутку Лука мне собі на постоли сирицю (С. Чорнобривець); Запахи скори й меду [на торжку], заморські пахощі й запаморочливий дух свіжої смаженини (П. Загребельний); Він зрідка брався за своє старе ремесло, щоб виготувати собі й сусідам шкури чи на взуття, чи на лимарщину (М. Стельмах).