ремінник 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
(виготовник ременів)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | ремі́нник | ремі́нники |
| родовий | ремі́нника | ремі́нників |
| давальний | ремі́нникові, ремі́ннику | ремі́нникам |
| знахідний | ремі́нника | ремі́нників |
| орудний | ремі́нником | ремі́нниками |
| місцевий | на/у ремі́нникові, ремі́ннику | на/у ремі́нниках |
| кличний | ремі́ннику | ремі́нники |
-2-
іменник чоловічого роду
(подвійний ремінь) [рідко]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | ремі́нник | ремі́нники |
| родовий | ремі́нника | ремі́нників |
| давальний | ремі́нникові, ремі́ннику | ремі́нникам |
| знахідний | ремі́нника | ремі́нників |
| орудний | ремі́нником | ремі́нниками |
| місцевий | на/у ремі́нникові, ремі́ннику | на/у ремі́нниках |
| кличний | ремі́ннику | ремі́нники |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | ремі́нник | ремі́нники |
| родовий | ремі́нника | ремі́нників |
| давальний | ремі́ннику, ремі́нникові | ремі́нникам |
| знахідний | ремі́нник | ремі́нники |
| орудний | ремі́нником | ремі́нниками |
| місцевий | на/у ремі́ннику | на/у ремі́нниках |
| кличний | ремі́ннику* | ремі́нники* |