ремілітаризований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ремілітаризо́ваний ремілітаризо́вана ремілітаризо́ване ремілітаризо́вані
родовий ремілітаризо́ваного ремілітаризо́ваної ремілітаризо́ваного ремілітаризо́ваних
давальний ремілітаризо́ваному ремілітаризо́ваній ремілітаризо́ваному ремілітаризо́ваним
знахідний ремілітаризо́ваний ремілітаризо́вану ремілітаризо́ване ремілітаризо́вані
орудний ремілітаризо́ваним ремілітаризо́ваною ремілітаризо́ваним ремілітаризо́ваними
місцевий на/у ремілітаризо́ваному, ремілітаризо́ванім на/у ремілітаризо́ваній на/у ремілітаризо́ваному, ремілітаризо́ванім на/у ремілітаризо́ваних