ремізити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ремі́зити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ремі́зьмо
2 особа ремі́зь ремі́зьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ремі́жу ремі́зимо, ремі́зим
2 особа ремі́зиш ремі́зите
3 особа ремі́зить ремі́зять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ремі́зив ремі́зили
жін.р. ремі́зила
сер.р. ремі́зило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ремі́жений
Безособова форма
ремі́жено
Дієприслівник
ремі́зивши