-1-
іменник жіночого роду
(ліра; гойдалка) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ре́ля ре́лі
родовий ре́лі рель
давальний ре́лі ре́лям
знахідний ре́лю ре́лі
орудний ре́лею ре́лями
місцевий на/у ре́лі на/у ре́лях
кличний ре́ле* ре́лі*

Словник синонімів

ГО́ЙДАЛКА (споруда, на якій гойдаються для розваги), ГО́ЙДАНКА, КОЛИ́СКАдіал.,ОРЕ́ЛЯ[РЕ́ЛЯ]перев. мн., заст.В кінці площі, коло собору, де була карусель, гойдалка і паноптикум, стояв натовп (Ю. Смолич); Онде збоку ряд гойданок - радість дітвори та й дорослих (І. Франко); Далі ми співали, на колисці гойдалися, весело так, весело погуляли (Панас Мирний); Внизу у воді, мов діти на орелях, гойдаються на хвилі маленькі зорі (С. Васильченко); Злетіли вгору бистрі релі, Обперлись ніжки об поміст (М. Рильський).
ЛІ́РА (старогрецький струнно-щипковий музичний інструмент), РЕ́ЛЯрідко заст.Трохи осторонь, але на видному місці статуя музи з лірою в руках (Леся Українка); Просто перед нашою яткою сиділи кружком у поросі сліпі лірники, крутили свої релі й співали Лазаря (П. Панч).