рекультивувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив рекультивува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   рекультиву́ймо
2 особа рекультиву́й рекультиву́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа рекультивува́тиму рекультивува́тимемо, рекультивува́тимем
2 особа рекультивува́тимеш рекультивува́тимете
3 особа рекультивува́тиме рекультивува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа рекультиву́ю рекультиву́ємо, рекультиву́єм
2 особа рекультиву́єш рекультиву́єте
3 особа рекультиву́є рекультиву́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
рекультиву́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. рекультивува́в рекультивува́ли
жін. р. рекультивува́ла
сер. р. рекультивува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
рекультиво́ваний
Безособова форма
рекультиво́вано
Дієприслівник
рекультивува́вши