рекультивований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний рекультиво́ваний рекультиво́вана рекультиво́ване рекультиво́вані
родовий рекультиво́ваного рекультиво́ваної рекультиво́ваного рекультиво́ваних
давальний рекультиво́ваному рекультиво́ваній рекультиво́ваному рекультиво́ваним
знахідний рекультиво́ваний рекультиво́вану рекультиво́ване рекультиво́вані
орудний рекультиво́ваним рекультиво́ваною рекультиво́ваним рекультиво́ваними
місцевий на/у рекультиво́ваному, рекультиво́ванім на/у рекультиво́ваній на/у рекультиво́ваному, рекультиво́ванім на/у рекультиво́ваних