ректорувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив ректорува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ректору́ймо
2 особа ректору́й ректору́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ректорува́тиму ректорува́тимемо, ректорува́тимем
2 особа ректорува́тимеш ректорува́тимете
3 особа ректорува́тиме ректорува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ректору́ю ректору́ємо, ректору́єм
2 особа ректору́єш ректору́єте
3 особа ректору́є ректору́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ректору́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ректорува́в ректорува́ли
жін. р. ректорува́ла
сер. р. ректорува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ректорува́вши