-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | рекрутува́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | рекруту́ймо |
| 2 особа | рекруту́й | рекруту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | рекрутува́тиму | рекрутува́тимемо, рекрутува́тимем |
| 2 особа | рекрутува́тимеш | рекрутува́тимете |
| 3 особа | рекрутува́тиме | рекрутува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | рекруту́ю | рекруту́ємо, рекруту́єм |
| 2 особа | рекруту́єш | рекруту́єте |
| 3 особа | рекруту́є | рекруту́ють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| рекруту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | рекрутува́в | рекрутува́ли |
| жін. р. | рекрутува́ла |
| сер. р. | рекрутува́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| рекруто́ваний |
| Безособова форма |
| рекруто́вано |
| Дієприслівник |
| рекрутува́вши |
Словник синонімів
НАБИРА́ТИ (збирати потрібну кількість людей для чого-небудь, куди-небудь); ВЕРБУВА́ТИ, ЗАВЕРБО́ВУВАТИ, РЕКРУТУВА́ТИ книжн. (про учасників, працівників чого-небудь - за допомогою заохочень, умовлянь, обіцянок тощо); КОМПЛЕКТУВА́ТИ (щодо організацій); УКОМПЛЕКТО́ВУВАТИ (забезпечувати повний комплект працівників особового складу). - Док.: набра́ти, завербува́ти, навербува́ти, рекрутува́ти, укомплектува́ти, скомплектува́ти. Набирати на курси; Набирати групу; Старости молодого князя вербували у військо гулячих убогих шляхтичів (І. Нечуй-Левицький); Буваючи часто в Ясені, Олекса нав’язав тепер більше зносин із ясенівцями, отже, рекрутував хлопців звідти (Г. Хоткевич); Комплектувати бригаду; Укомплектовувати полк. - Пор. 1. призива́ти.
ПРИЗИВА́ТИ (брати на військову службу), РЕКРУТУВА́ТИ іст.; МОБІЛІЗУВА́ТИ (із запровадженням воєнного стану). - Док.: призва́ти, мобілізува́ти. Ще аж перед тією війною призвали мене у солдати, у кінний запас (К. Гордієнко); Його мобілізували останніми днями в одному з переддніпрянських сіл (Ю. Бедзик). - Пор. 2. набира́ти.