ПОВЧА́ННЯ (слова, що містять поради, напучування тощо), ПРО́ПОВІДЬрозм.,МОРА́ЛЬрозм., ОТЧЕНА́Шжарт.,РЕКОМЕНДА́ЦІЯперев. книжн.,ПОУЧЕ́ННЯкнижн. заст.,ВИ́ЧИТИдіал.,ПОУ́КАдіал.Андрій не приймав тих повчань, він або огризався, або істерично кричав і замикався в собі (Ю. Мушкетик); Сказала [Вероніка], хоробливо усміхнувшись: - По твоїй проповіді живу, брате: треба дивитись глибше на життя (М. Хвильовий); Обов’язкові елементи байки: алегорія, розповідь про подію, мораль (з підручника); Любив дід додержати до послідньої хвилини, приголомшити, а потім вичитати доброго отченашу (Г. Хоткевич); В часи студентства в інституті по рекомендації професора Кричевського під час літніх канікул я багато мандрував по селах Чернігівщини (з журналу); Княжич жив у печері великого Никона, читаючи вголос його книги й приймаючи поучення від великих старців Печерського монастиря (М. Грушевський); Полюбились йому дідові вичити, розумні, правдиві, добрі (Панас Мирний); - Ви, може, гадаєте, що я, як старший, вважаю своїм обов’язком давати вам якісь батьківські поуки? (М. Рудницький).

ХАРАКТЕРИ́СТИКА (офіційний документ, висновок про чию-небудь трудову й громадську діяльність), АТЕСТА́ЦІЯ, РЕКОМЕНДА́ЦІЯ (позитивний - про кого-небудь, звичайно з порукою за нього).