БЕЗЛА́ДДЯ (відсутність або порушення порядку де-небудь, брак будь-якого ладу), БЕ́ЗЛАД, НЕ́ЛАД, НЕПОРЯ́ДОК, РЕ́ЙВАХрозм., ХА́О́Спідсил., БЕДЛА́Мпідсил.розм., ГАРМИ́ДЕРпідсил., розм., РОЗГАРДІЯ́Шпідсил.розм.; ПОГРО́Мрозм., РОЗГРО́Мрозм. (цілковите порушення порядку). Він не терпів безладдя і захаращеності в домі, - це передалось йому від батька (А. Хорунжий); Євпраксію пригнічувало все: і дикий гірський холод, ..і безлад, який панував у незліченному обозовиську, і самотність (П. Загребельний); - Скрізь непорядок, нелад. І наймити десь порозходились (І. Нечуй-Левицький); На невеличкому письмовому столі суцільний хаос - книжки, папери (В. Собко); В розкішних і просторних горницях був такий нелад та гармидер (І. Нечуй-Левицький); Федора сьогодні якраз мазала. У хаті, як і завжди в таких випадках, розгардіяш (А. Головко); - Заходимо, а там [у хаті] цілий погром: скрині порозкривані, на долівці купа одягу, на лавах кожухи валяються (Григорій Тютюнник); Коло ставка, плямистого від нафти, я знайшов розстріляну дружину, а в хаті розгром і нищення (Ю. Яновський).

ГА́ЛАС (безладне звучання багатьох голосів), ГАМ, ГА́МІР, КРИК, БУ́ЧА, ГУК, ГУЛ, РЕ́ПЕТрозм.,ГВАЛТрозм., КРИ́КНЯВАрозм., ЗИКрозм., ОГРО́Мдіал.,ЗА́КОЛОТрозм.,ГАРМИ́ДЕРрозм.,БАЗА́Ррозм.,Я́РМАРОКрозм.,РЕ́ЙВАХрозм.,КАГА́Лрозм.,ША́РВАРОКрозм.,ТАРАРА́Мрозм.,КАЛАБА́ЛИ́Кдіал. (у супроводі біганини, метушіння); ФУКдіал. (при сварці). - У місті дуже багато крику та галасу, а в селі найкраще, й тихо й вільно (Панас Мирний); Скрізь було чути гук, шум, гам, свист (І. Нечуй-Левицький); Мов розв’язався мішок із гамором: крик, зик, пискотня... (С. Васильченко); На розі біля магазину господарчих товарів - знов натовп, шарварок, буча (О. Гончар); Голоси спліталися в один суцільний гул, і розібрати щось було неможливо (В. Кучер); З несамовитим галасом наїхали [цигани] в своїх халабудах у село.., а потім з не меншим репетом, аніж приїхали, знялися в дорогу (М. Стельмах); І враз - заглушаючи всю метушню і ґвалт - по квартирі розляглися широкі й повнозвучні акорди рояля (Ю. Смолич); Гамір і крикнява поволі влягалися, торговище втихомирювалося (П. Загребельний); У кривчуковському лісі, кажуть, наче ярмарок - гук, огром (Марко Вовчок); За столом здіймався страшенний заколот. Тася вищала, як зарізане порося, стара попадя бурчала (М. Коцюбинський); Гармидер, галас, гам у гаї (Т. Шевченко); Аж на третій яр чути ваш базар! (прислів’я); До приймальні зайшов Гаманюк.. - Що це в тебе за ярмарок? - спитав невдоволено. - Такий сьогодні прийом, - пояснила півголосом [Христя] (М. Ю. Тарновський); Скориставшись відсутністю старших, дівчатка підняли цілий рейвах (М. Олійник); Кагал, гармидер стояв у хаті (Панас Мирний); В школі, де розташована кіногрупа, гамір, шарварок: класами заволоділа дітвора (О. Гончар); Пам’ятаєш, якого наробив ти колись тарараму, коли виїздила екзекуція в Григорівку? (С. Васильченко); Знявся такий калабалик, що хоч вуха затикай (С. Добровольський). - Пор. 1. крик.

МЕТУШНЯ́ (поспішний, безладний рух; дріб’язкові справи, турботи; шум, пов’язаний з цією дією), МЕТУШІ́ННЯ, СУМ’Я́ТТЯ, БІ́ГАННЯ, БІГАНИ́НАрозм.,БІГОТНЯ́розм.,КРУТАНИ́НАрозм.,МОТАНИ́НА[МЕТАНИ́НА]розм.,РЕ́ЙВАХрозм.,РО́ЗРУХрозм.,ВЕРЕМІ́Ярозм.,ВЕРЕМІ́Йрозм.,РУХАНИ́НАрозм.,РОЗГАРДІЯ́Шрозм.,ША́РВАРОКрозм.,ША́РВАРКАрозм.,КАТАВА́СІЯрозм.,ШАМОТНЯ́розм.,ШАМО́ТНЯВАрозм.,СОДО́Мрозм.,СОДО́МАрозм.,ШАРПАНИ́НАрозм.,МЕТУШНЯ́ВАрозм.,СУЄТА́розм.,ТЯГАНИ́НАрозм.,ПО́РУХрозм.,ВОРУШІ́ННЯрозм.,ВОРУШНЯ́розм.,ЗАМЕТУШНЯ́діал.,ЗАМЕТНЯ́діал.,ШЕ́МЕТдіал.,ШАТАНИ́НАзаст.;ГАРМИ́ДЕРрозм. (з безладним, сильним шумом, криком). Раптом в одному кінці табору здійнялася якась метушня. В темряві, у відблисках багать і не розбереш, що там робиться: лаються чи, може, й б’ються. Роман пішов на той шарварок (Д. Ткач); [Любов:] Невже вам ніколи не спадало на думку, що всі оці ваші заходи, метушіння, все це робиться, аби тільки не сидіти, склавши руки (Леся Українка); Гізела орієнтувалася в сум’ятті танцювального залу напрочуд добре (П. Загребельний); Навкруги розлягається голосний гомін людських голосів, бреньк склянок і бігання прислуги (Н. Кобринська); У волості шарпанина-біганина: одно туди йде, друге звідти виходить, третього ведуть... (Панас Мирний); На кутку завалували собаки, в хатах почали гупати двері, скрізь чулася біготня (В. Кучер); В домі почалося ворушіння, крутанина та біганина (І. Нечуй-Левицький); Піднявся крик людський, збіглася дворня... Шатанина-мотанина (Панас Мирний); Настала після сього велика метанина по селу (Ганна Барвінок); Заруба побачив якийсь рейвах біля громадської запущеної хати (В. Кучер); Люди ті кричали, метушились, витягали воду з колодязя, носили її відрами, розтягали той хлівчик, що горів... Серед усього того розруху впала Грицькові у вічі жіноча постать (Б. Грінченко); Як ударив грім, в хаті починається руханина: зачиняють вікна (С. Васильченко); Саме в такий розгардіяш, коли весь дім ходив ходором.., на подвір’я в’їхав старомодний фаетон з тіткою Меланією (Ірина Вільде); Данько.. теж не забарився ув’язатися в загальну катавасію (О. Гончар); І раптом - постріл. Ні диму, ні полум’я. Тільки приглушений ляскіт покрив лемент. Шамотня ще більша зчинилася в натовпі (І. Ле); В кімнаті піднявся якийсь содом (І. Нечуй-Левицький); В хаті.. колотнечі: содома піднялась, що й не сказати (А. Свидницький); Засліпило його й збаламутило серед церков, торговиць і людської метушняви (П. Загребельний); Багато часу минуло в суєті та тлумі, поки, зрештою, молоді та весільні батьки.. сіли за чільний стіл (Л. Дмитерко); В далекій прихожій почувсь шум та тяганина роздягання (І. Нечуй-Левицький); Одчиняє він хату, уступив, молодиці з ним всипали, а вона лежить... Порух великий зчинився, плач ізняли, крик (Марко Вовчок); Аж ось по хатах, по оборах ворушня, гамір, крик, біганина (І. Франко); Всю ніч стояла заметушня у панських будинках (С. Васильченко); Тут незабаром прилетів патруль, Знялася заметня, тривога, шуканина, І дівчину знайшли (Леся Українка); У дворі був гармидер. Жовніри змішалися з арештантами, фурманами, щось порядкували, гримали на візників, тягли в оберемках солому (О. Досвітній). - Пор. 1. безла́ддя, 1. колотне́ча.