резонувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | резонува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | резону́ймо | |
| 2 особа | резону́й | резону́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | резонува́тиму | резонува́тимемо, резонува́тимем |
| 2 особа | резонува́тимеш | резонува́тимете |
| 3 особа | резонува́тиме | резонува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | резону́ю | резону́ємо, резону́єм |
| 2 особа | резону́єш | резону́єте |
| 3 особа | резону́є | резону́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| резону́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | резонува́в | резонува́ли |
| жін. р. | резонува́ла | |
| сер. р. | резонува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| резоно́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| резоно́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| резонува́вши | ||