резервувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | резервува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | резерву́ймо | |
| 2 особа | резерву́й | резерву́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | резервува́тиму | резервува́тимемо, резервува́тимем |
| 2 особа | резервува́тимеш | резервува́тимете |
| 3 особа | резервува́тиме | резервува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | резерву́ю | резерву́ємо, резерву́єм |
| 2 особа | резерву́єш | резерву́єте |
| 3 особа | резерву́є | резерву́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| резерву́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | резервува́в | резервува́ли |
| жін. р. | резервува́ла | |
| сер. р. | резервува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| резерво́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| резерво́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| резервува́вши | ||