редукувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | редукува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | редуку́ймо | |
| 2 особа | редуку́й | редуку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | редукува́тиму | редукува́тимемо, редукува́тимем |
| 2 особа | редукува́тимеш | редукува́тимете |
| 3 особа | редукува́тиме | редукува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | редуку́ю | редуку́ємо, редуку́єм |
| 2 особа | редуку́єш | редуку́єте |
| 3 особа | редуку́є | редуку́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| редуку́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | редукува́в | редукува́ли |
| жін. р. | редукува́ла | |
| сер. р. | редукува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| редуко́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| редуко́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| редукува́вши | ||