-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ре́гіт  
родовий ре́готу  
давальний ре́готу, ре́готові  
знахідний ре́гіт  
орудний ре́готом  
місцевий на/у ре́готі  
кличний ре́готе*  

Словник синонімів

СМІХ, СМІ́ШКИмн., розм.,СМІХОТНЯ́розм. підсил.; ХИ́ХОНЬКИмн., розм. (тихий сміх); РЕ́ГІТ, РЕГІТНЯ́, РЕГОТНЯ́підсил. розм., ГОГОТА́ННЯпідсил. розм.,ГОГОТІ́ННЯпідсил. розм.,ІРЖА́ННЯзневажл. (нестримний голосний сміх). В пекарні стало весело; чутно було сміх, веселу розмову (М. Коцюбинський); Колись плакала, а тепер вже й од смішків не цураюся, бо я зроду весела на вдачу (І. Нечуй-Левицький); Підняли промеж себе [парубки] іграшки та сміхотню (Г. Квітка-Основ’яненко); Сипались жарти, розлягався регіт (О. Гончар); Скрізь гармидер та реготня (Т. Шевченко); Вони [хлопці] вибігають на шлях і, намагаючись якомога більше здіймати куряви, з іржанням гасають по дорозі (І. Багмут).

Словник фразеологізмів

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] ляга́ти [по́котом] (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т. ін.). Дуже сміятися, реготати. Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський); Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький); Протаз .. витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній); Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко); А всі падали зі сміху (Н. Кобринська); Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко); Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня). ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко). полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка).

[аж] ляга́ти [по́котом] (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т. ін.). Дуже сміятися, реготати. Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський); Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький); Протаз .. витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній); Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко); А всі падали зі сміху (Н. Кобринська); Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко); Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня). ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко). полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка).

[аж] ляга́ти [по́котом] (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т. ін.). Дуже сміятися, реготати. Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський); Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький); Протаз .. витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній); Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко); А всі падали зі сміху (Н. Кобринська); Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко); Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня). ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко). полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка).

дави́тися смі́хом (від смі́ху, від ре́готу і т. ін.). Безуспішно намагатися стримувати сміх. Женя пирснула, давлячись сміхом (Л. Смілянський); Чохов схопив зубами рукав гімнастьорки [гімнастерки], давився від сміху, дивлячись, як Чумаченко .. борониться від діда (Григорій Тютюнник); Сміх [тещі] був роблений, сухий, з якимись істеричними вилясками. Степан ладен був заткнути їй горло, щоб ущухло оте лящання, а вона давилася від реготу і заливалася, заливалася (П. Загребельний).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

[аж] за бо́ки хапа́тися / схопи́тися [від (з) ре́готу]. Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

ма́ло (ледь, ле́две і т. ін.) не ло́пнути (не покоти́тися [по́котом], не па́дати і т. ін.) від (зі) смі́ху (від ре́готу). Дуже сміятися; реготати. Весь базар мало не покотився покотом зі сміху (О. Довженко); — І сам мало не падаю від реготу (П. Колесник). ма́ло не поло́пати зо смі́ху (про всіх або багатьох). З дядька Дем’яна в танці злетіла спідниця — мало не полопали зо сміху (Є. Кравченко).

ма́ло (ледь, ле́две і т. ін.) не ло́пнути (не покоти́тися [по́котом], не па́дати і т. ін.) від (зі) смі́ху (від ре́готу). Дуже сміятися; реготати. Весь базар мало не покотився покотом зі сміху (О. Довженко); — І сам мало не падаю від реготу (П. Колесник). ма́ло не поло́пати зо смі́ху (про всіх або багатьох). З дядька Дем’яна в танці злетіла спідниця — мало не полопали зо сміху (Є. Кравченко).

ма́ло (ледь, ле́две і т. ін.) не ло́пнути (не покоти́тися [по́котом], не па́дати і т. ін.) від (зі) смі́ху (від ре́готу). Дуже сміятися; реготати. Весь базар мало не покотився покотом зі сміху (О. Довженко); — І сам мало не падаю від реготу (П. Колесник). ма́ло не поло́пати зо смі́ху (про всіх або багатьох). З дядька Дем’яна в танці злетіла спідниця — мало не полопали зо сміху (Є. Кравченко).

ма́ло (ледь, ле́две і т. ін.) не ло́пнути (не покоти́тися [по́котом], не па́дати і т. ін.) від (зі) смі́ху (від ре́готу). Дуже сміятися; реготати. Весь базар мало не покотився покотом зі сміху (О. Довженко); — І сам мало не падаю від реготу (П. Колесник). ма́ло не поло́пати зо смі́ху (про всіх або багатьох). З дядька Дем’яна в танці злетіла спідниця — мало не полопали зо сміху (Є. Кравченко).

ма́ло (ледь, ле́две і т. ін.) не ло́пнути (не покоти́тися [по́котом], не па́дати і т. ін.) від (зі) смі́ху (від ре́готу). Дуже сміятися; реготати. Весь базар мало не покотився покотом зі сміху (О. Довженко); — І сам мало не падаю від реготу (П. Колесник). ма́ло не поло́пати зо смі́ху (про всіх або багатьох). З дядька Дем’яна в танці злетіла спідниця — мало не полопали зо сміху (Є. Кравченко).

ма́ло (ледь, ле́две і т. ін.) не ло́пнути (не покоти́тися [по́котом], не па́дати і т. ін.) від (зі) смі́ху (від ре́готу). Дуже сміятися; реготати. Весь базар мало не покотився покотом зі сміху (О. Довженко); — І сам мало не падаю від реготу (П. Колесник). ма́ло не поло́пати зо смі́ху (про всіх або багатьох). З дядька Дем’яна в танці злетіла спідниця — мало не полопали зо сміху (Є. Кравченко).

ма́ло (ледь, ле́две і т. ін.) не ло́пнути (не покоти́тися [по́котом], не па́дати і т. ін.) від (зі) смі́ху (від ре́готу). Дуже сміятися; реготати. Весь базар мало не покотився покотом зі сміху (О. Довженко); — І сам мало не падаю від реготу (П. Колесник). ма́ло не поло́пати зо смі́ху (про всіх або багатьох). З дядька Дем’яна в танці злетіла спідниця — мало не полопали зо сміху (Є. Кравченко).

ма́ло (ледь, ле́две і т. ін.) не ло́пнути (не покоти́тися [по́котом], не па́дати і т. ін.) від (зі) смі́ху (від ре́готу). Дуже сміятися; реготати. Весь базар мало не покотився покотом зі сміху (О. Довженко); — І сам мало не падаю від реготу (П. Колесник). ма́ло не поло́пати зо смі́ху (про всіх або багатьох). З дядька Дем’яна в танці злетіла спідниця — мало не полопали зо сміху (Є. Кравченко).

[аж] ляга́ти [по́котом] (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т. ін.). Дуже сміятися, реготати. Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський); Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький); Протаз .. витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній); Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко); А всі падали зі сміху (Н. Кобринська); Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко); Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня). ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко). полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка).

[аж] ляга́ти [по́котом] (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т. ін.). Дуже сміятися, реготати. Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський); Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький); Протаз .. витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній); Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко); А всі падали зі сміху (Н. Кобринська); Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко); Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня). ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко). полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка).

ма́ло (ледь, ле́две і т. ін.) не ло́пнути (не покоти́тися [по́котом], не па́дати і т. ін.) від (зі) смі́ху (від ре́готу). Дуже сміятися; реготати. Весь базар мало не покотився покотом зі сміху (О. Довженко); — І сам мало не падаю від реготу (П. Колесник). ма́ло не поло́пати зо смі́ху (про всіх або багатьох). З дядька Дем’яна в танці злетіла спідниця — мало не полопали зо сміху (Є. Кравченко).

ма́ло (ледь, ле́две і т. ін.) не ло́пнути (не покоти́тися [по́котом], не па́дати і т. ін.) від (зі) смі́ху (від ре́готу). Дуже сміятися; реготати. Весь базар мало не покотився покотом зі сміху (О. Довженко); — І сам мало не падаю від реготу (П. Колесник). ма́ло не поло́пати зо смі́ху (про всіх або багатьох). З дядька Дем’яна в танці злетіла спідниця — мало не полопали зо сміху (Є. Кравченко).

ма́ло (ледь, ле́две і т. ін.) не ло́пнути (не покоти́тися [по́котом], не па́дати і т. ін.) від (зі) смі́ху (від ре́готу). Дуже сміятися; реготати. Весь базар мало не покотився покотом зі сміху (О. Довженко); — І сам мало не падаю від реготу (П. Колесник). ма́ло не поло́пати зо смі́ху (про всіх або багатьох). З дядька Дем’яна в танці злетіла спідниця — мало не полопали зо сміху (Є. Кравченко).

ма́ло (ледь, ле́две і т. ін.) не ло́пнути (не покоти́тися [по́котом], не па́дати і т. ін.) від (зі) смі́ху (від ре́готу). Дуже сміятися; реготати. Весь базар мало не покотився покотом зі сміху (О. Довженко); — І сам мало не падаю від реготу (П. Колесник). ма́ло не поло́пати зо смі́ху (про всіх або багатьох). З дядька Дем’яна в танці злетіла спідниця — мало не полопали зо сміху (Є. Кравченко).

[аж] ляга́ти [по́котом] (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т. ін.). Дуже сміятися, реготати. Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський); Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький); Протаз .. витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній); Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко); А всі падали зі сміху (Н. Кобринська); Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко); Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня). ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко). полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка).

рва́ти / порва́ти кишки́ [зо (від) смі́ху (від ре́готу)]. Дуже, до знемоги, до знесилення сміятися. А старший боярин, пан Бістряк, рве кишки зо сміху та біга по селу, та збира свій поїзд, щоб швидше на посаг молодих садовити (Г. Квітка-Основ’яненко); Раз... (О! сміху було! Хлопці аж кишки порвали від реготу) змалював він таки нашого отця Микити кобилу, та як же живо вчистив — так навдивовижу! (Г. Квітка-Основ’яненко); Хлоп’ята одповідають: “Ох, комік цей Цюпа, просто кишки можна порвати!(Ю. Яновський).

рва́ти / порва́ти кишки́ [зо (від) смі́ху (від ре́готу)]. Дуже, до знемоги, до знесилення сміятися. А старший боярин, пан Бістряк, рве кишки зо сміху та біга по селу, та збира свій поїзд, щоб швидше на посаг молодих садовити (Г. Квітка-Основ’яненко); Раз... (О! сміху було! Хлопці аж кишки порвали від реготу) змалював він таки нашого отця Микити кобилу, та як же живо вчистив — так навдивовижу! (Г. Квітка-Основ’яненко); Хлоп’ята одповідають: “Ох, комік цей Цюпа, просто кишки можна порвати!(Ю. Яновський).

[аж] ре́готи беру́ть кого і без додатка. Кому-небудь дуже хочеться сміятися; хтось дуже сміється. — Ану глянь у дзеркало, козак Китиця…— Ой, гарно, аж реготи беруть,— хихикнула Домка (В. Кучер). ре́гіт розбира́є. — Смійтеся, смійтеся! — каже Пищимуха.— Вас регіт розбирає, а мені не до смішки (Панас Мирний).