-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | реготу́н | реготуни́ |
| родовий | реготуна́ | реготуні́в |
| давальний | реготуно́ві, реготуну́ | реготуна́м |
| знахідний | реготуна́ | реготуні́в |
| орудний | реготуно́м | реготуна́ми |
| місцевий | на/у реготуно́ві, реготуні́ | на/у реготуна́х |
| кличний | реготу́не | реготуни́ |
Словник синонімів
СМІХОТУ́Н розм. (той, хто любить сміятися), СМІШКО́ розм., СМІХУ́Н розм., РЕГОТУ́Н розм., ВЕСЕЛУ́Н розм., СМІЮ́Н розм., СМІХОВА́НЕЦЬ розм. Отець Вавило реготун, сміхотун, зарегочеться - лампадний вогонь гасне (С. Ковалів); Смійся, смішку, дам тобі кишку (приказка); Він був безугавно веселий, і хто його не знав, - не йняв віри, що цей, здавалось, безпечний сміхун був батьком багатьох дітей (О. Досвітній).