-1-
іменник жіночого роду
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний реготня́  
родовий реготні́  
давальний реготні́  
знахідний реготню́  
орудний реготне́ю  
місцевий на/у реготні́  
кличний реготне́*  

Словник синонімів

СМІХ, СМІ́ШКИмн., розм.,СМІХОТНЯ́розм. підсил.; ХИ́ХОНЬКИмн., розм. (тихий сміх); РЕ́ГІТ, РЕГІТНЯ́, РЕГОТНЯ́підсил. розм., ГОГОТА́ННЯпідсил. розм.,ГОГОТІ́ННЯпідсил. розм.,ІРЖА́ННЯзневажл. (нестримний голосний сміх). В пекарні стало весело; чутно було сміх, веселу розмову (М. Коцюбинський); Колись плакала, а тепер вже й од смішків не цураюся, бо я зроду весела на вдачу (І. Нечуй-Левицький); Підняли промеж себе [парубки] іграшки та сміхотню (Г. Квітка-Основ’яненко); Сипались жарти, розлягався регіт (О. Гончар); Скрізь гармидер та реготня (Т. Шевченко); Вони [хлопці] вибігають на шлях і, намагаючись якомога більше здіймати куряви, з іржанням гасають по дорозі (І. Багмут).