реготливий 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний реготли́вий реготли́ва реготли́ве реготли́ві
родовий реготли́вого реготли́вої реготли́вого реготли́вих
давальний реготли́вому реготли́вій реготли́вому реготли́вим
знахідний реготли́вий, реготли́вого реготли́ву реготли́ве реготли́ві, реготли́вих
орудний реготли́вим реготли́вою реготли́вим реготли́вими
місцевий на/у реготли́вому, реготли́вім на/у реготли́вій на/у реготли́вому, реготли́вім на/у реготли́вих