-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив регота́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   регочі́мо, регочі́м
2 особа регочи́ регочі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа регота́тиму регота́тимемо, регота́тимем
2 особа регота́тимеш регота́тимете
3 особа регота́тиме регота́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа регочу́ рего́чемо, рего́чем
2 особа рего́чеш рего́чете
3 особа рего́че рего́чуть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
рего́чучи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. регота́в регота́ли
жін. р. регота́ла
сер. р. регота́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
регота́вши

Словник синонімів

СМІЯ́ТИСЯбез додатка і з кого-чого (видавати сміх від радості, веселощів, з кого-, чого-небудь комічного тощо), ШКІ́РИТИСЯрозм., ЗУБОСКА́ЛИТИрозм. рідше, КИ́ХКАТИрозм. рідше; ГИГИ́КАТИрозм.,ХИХИ́КАТИрозм.,ХІХІ́КАТИрозм.,ХЕХЕ́КАТИрозм. (тихо або тонким голосом); ПІДХИХИ́КУВАТИрозм. (час від часу); ПИ́РСКАТИ, ПО́РСКАТИ (раптово); РЕГОТА́ТИ, РЕГОТА́ТИСЯрозм.,ВИРЕГО́ЧУВАТИпідсил. розм.,ГИГОТА́ТИрозм.,ГИГОТІ́ТИрозм.,ГОГОТА́ТИрозм., ГОГОТІ́ТИрозм.,ХИХОТА́ТИрозм., ХИХОТІ́ТИрозм.,ІРЖА́ТИ[РЖА́ТИрідше]зневажл. (гучно й нестримно); ЗАЛИВА́ТИСЯбез додатка і чим, розм. (нестримно); ЗАХО́ДИТИСЯрозм.,ЛЯГА́ТИрозм.,ПА́ДАТИрозм.,УМИРА́ТИ[ВМИРА́ТИ]розм. (із сл. від, зі, зо сміху, реготу - сміятися до нестями). - Док.: засмія́тися, розсмія́тися, гиги́кнути, хихи́кнути, хіхі́кнути, хехе́кнути, пи́рснути, по́рснути, зарегота́ти, зарегота́тися, розрегота́тися, розреготітися, гоготну́ти, хихотну́ти, заіржа́ти[заржа́ти], зали́тися, залля́тися, зайти́ся, покоти́тися. Жартувала Соломія і все сміялась, аж заливалась (І. Нечуй-Левицький); Регочуть люди з смішних дідових вигадок, і дід регоче (Панас Мирний); Смішна була карикатура, і сам Бугор теж реготавсь, впізнавши себе (О. Гончар); Прислів’я всім сподобалось. Навіть Маслов гиготів на весь клас (Ю. Збанацький); Дочки в сусіднім покою скачуть, гуркочуть, хихикають (І. Франко); - Людоньки добрі, ну чого ще й іржете?! - обернулась Харланиха до глядачів (І. Волошин); Дівчина заливається сміхом і аж тупотить ногами (М. Стельмах); Діти заходилися од реготу, танцювали, качалися по долівці (С. Васильченко); Вона [Катруся] якраз відхилялась, а він [Федько] потрапляв у драбину, що аж відголос ішов, а всі падали зі сміху (Н. Кобринська). - Пор. пи́рскати.

Словник антонімів

ПЛАКАТИ СМІЯТИСЯ
Лити сльози від болю, з горя, із зворушення, (сильно) ридати, (примовляючи) голосити, заводити. Видавати сміх від веселощів, радості, нервового збудження, (голосно) реготати, (стиха) хіхікати, хихикати, (з кого) насміхатися.
Плакати від болю, від горя, від жалю, від зворушення, від злості, від образи, від роздратування, з горя, з жалю, з радості ~  сміятися від зворушення, з радості. Намагатися, (не) переставати, почати, продовжувати, хотіти плакатисміятися; вдавано, голосно, дуже, істерично, негарно, нервово, тихо, фальшиво, штучно. Плакати гірко, тяжко ~  сміятися безтурботно, весело, від щирого серця, від душі. Плакати за батьком, за матір’ю, за сином ~  сміятися, насміхатися з кого-н.
Ти смієшся, а я плачу, Великий мій друже (Т. Шевченко).  Ах, хіба ж ти, хіба ж ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш (П. Тичина). Одні очі плачуть і сміються (Народне прислів’я).  І плачу, було, й сміюся Як слухаю ці пісні (В. Симоненко)Засміюся при всіх, а заплачу одна (Л. Костенко). За все виставляють тобі оцінки: за перший крик, за плач і сміх, за слухняність і бадьорість (П. Загребельний). Але ж вона не винна, що довго не здатна сумувати,- у неї легка вдача: тут тобі плаче, тут і сміється (Ю. Яновський).
Плаксивий ~ сміхотливий, плач ~ сміх, розплакатися ~ розсміятися; голосити //заводити ~ хіхікати //хихикати, ридати ~ реготати; сльози ~ сміх