ПРИХИ́ЛЬНИК (той, хто підтримує, захищає, схвалює кого-, що-небудь, стоїть на чиємусь боці), ПРИБІ́ЧНИК рідше, ПРИХИ́ЛЕЦЬзаст.; ПОБО́РНИК, РЕВНИ́ТЕЛЬкнижн., ЛИ́ЦАРуроч., поет., ПАЛАДИ́Нуроч., поет., ОБО́ЖНЮВАЧрозм. (особливо щирий, завзятий прихильник); ПРОЗЕЛІ́Ткнижн. (звичайно новий, недавній). [Штольц:] Ваша лаборантка рекомендувала мені вас як прихильника авіації (І. Микитенко); Кореспонденти, недавні прибічники,.. з обуренням ганьбили зрадника (І. Франко); - Подякуй од мене у Варшаві панам, моїм щирим прихильцям, котрі встоювали за мене, - сказав Єремія (І. Нечуй-Левицький); Дід Влас в одну мить налився холодною рішучістю і знову став.. непримиренним поборником своєї правди (Д. Бедзик); Ревнителі церкви несуть образи, гаптовані сріблом-злотом, бісером чудової оздоби (О. Довженко); Згадалося знову Баглаєві товариство, біля чийого вогнища щойно оце сидів,- совісні люди, такі стають лицарями праці й життя (О. Гончар); Сміючись, вона там ходить. А за нею вслід - веселий Гурт заклятих паладинів (переклад Лесі Українки); Антін суворо насупив брови. Всі ті почуття, що нахлинули було, щезли, залишилось одне роздратування, що завжди виникало в розмовах з обожнювачами гуцульської романтики (Р. Іваничук); Він зробив висновок, що історію цивілізації слід поділити на три епохи: кам’яну, бронзову і залізну. Цю свою теорію Томсен проповідував із запалом прозеліта (з журналу). - Пор. борець, шанува́льник.