ребруватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ребрува́тий ребрува́та ребрува́те ребрува́ті
родовий ребрува́того ребрува́тої ребрува́того ребрува́тих
давальний ребрува́тому ребрува́тій ребрува́тому ребрува́тим
знахідний ребрува́тий ребрува́ту ребрува́те ребрува́ті
орудний ребрува́тим ребрува́тою ребрува́тим ребрува́тими
місцевий на/у ребрува́тому, ребрува́тім на/у ребрува́тій на/у ребрува́тому, ребрува́тім на/у ребрува́тих

Словник синонімів

РЕБРИ́СТИЙ (у якого випинаються ребра; з виступами тощо), РЕБРУВА́ТИЙ, РЕБРА́СТИЙрозм., РЕБЕ́РЧАСТИЙрозм.Хвацький сержант Василь у танкістському комбінезоні, в ребристому шоломі стоїть біля танка і посміхається (С. Журахович); Через деякий час вона взяла стільчика і вмостилась доїти худу ребристу корову (С. Добровольський); Одного ранку з-за кущів, немов вовки-сіромахи, з’явилися жандарми з довгими реберчастими багнетами на гвинтівках (І. Чендей).