реабілітувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | реабілітува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | реабіліту́ймо | |
2 особа | реабіліту́й | реабіліту́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | реабілітува́тиму | реабілітува́тимемо, реабілітува́тимем |
2 особа | реабілітува́тимеш | реабілітува́тимете |
3 особа | реабілітува́тиме | реабілітува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | реабіліту́ю | реабіліту́ємо, реабіліту́єм |
2 особа | реабіліту́єш | реабіліту́єте |
3 особа | реабіліту́є | реабіліту́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
реабіліту́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | реабілітува́в | реабілітува́ли |
жін. р. | реабілітува́ла | |
сер. р. | реабілітува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
реабіліто́ваний | ||
Безособова форма | ||
реабіліто́вано | ||
Дієприслівник | ||
реабілітува́вши |