реабілітувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | реабілітува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | реабіліту́ймо | |
| 2 особа | реабіліту́й | реабіліту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | реабілітува́тиму | реабілітува́тимемо, реабілітува́тимем |
| 2 особа | реабілітува́тимеш | реабілітува́тимете |
| 3 особа | реабілітува́тиме | реабілітува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | реабіліту́ю | реабіліту́ємо, реабіліту́єм |
| 2 особа | реабіліту́єш | реабіліту́єте |
| 3 особа | реабіліту́є | реабіліту́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| реабіліту́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | реабілітува́в | реабілітува́ли |
| жін. р. | реабілітува́ла | |
| сер. р. | реабілітува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| реабіліто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| реабіліто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| реабілітува́вши | ||