ПОВЗТИ́ (пересуватися поповзом у певному напрямку), ЛІ́ЗТИ, ПЛАЗУВА́ТИ, ПРОПОВЗА́ТИ[ПРОПО́ВЗУВАТИрідше] (повз когось, щось); КОЛІНКУВА́ТИрозм. (на колінах); РАЧКУВА́ТИрозм. (спираючись на коліна і руки); ПЛАСТУВА́ТИ (на животі). Деколи повзе по куширу гадюка (Є. Гребінка); Остап повзе. Йому трудно, кожну купину доводиться брати з бою (М. Коцюбинський); Летіла ворона понад морем; дивиться - лізе рак (О. Стороженко); Я вже міркую, куди бйого й собі зникнути, як із темряви шипить: - Плазуйте до мене... Плазую... Натикаюся на хлопця, що теж плазує... (Д. Бузько); Спочатку з труби виліз Гайсин. В руках він тримав золотий медальйон. За ним колінкувала Зося й істерично кричала: - Віддай, віддай! (П. Панч); - Тепер карабкайтесь, рачкуйте! - заволав режисер. Артист чіплявся за рівну землю, повз... (С. Олійник). - Пор. 1. по́взати.