-1-
іменник чоловічого роду
(підсумок; результат підрахунків; грошовий вклад)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний раху́нок раху́нки
родовий раху́нку раху́нків
давальний раху́нку, раху́нкові раху́нкам
знахідний раху́нок раху́нки
орудний раху́нком раху́нками
місцевий на/у раху́нку, раху́нкові на/у раху́нках
кличний раху́нку* раху́нки*

Словник синонімів

ПІ́ДСУМОК (сума, кількість, одержувана внаслідок підрахування), РАХУ́НОК, ПІДРАХУ́НОК, ЛІКрозм.Щойно підбито підсумки першого кварталу (з газети); "В бутині робив півтретя місяця, а на рахунку вийшло, що ще винен підприємцеві 12 левів..." (Г. Хоткевич); За підрахунком Купріяна Олександровича.. ця операція з коропами мала в жовтні дати комуні близько п’ятсот кіло риби (О. Донченко); Лічу в неволі дні і ночі, І лік забуваю (Т. Шевченко).
ПОРАХУ́НКИ (взаємні претензії, образи, невдоволення), РАХУ́НКИ, ЛІ́ЧБИзаст.З браконьєрами в Кульбаки ще свої порахунки... (О. Гончар); - З Федотом побився. - За віщо? - Старі рахунки (Григорій Тютюнник); - Киньмо, Йово, лічби всякі! Дай лиш руку... близько час... Покусались, мов собаки... Най Господь помирить нас... (переклад П. Грабовського).
РАХУВА́ННЯ, ЛІК, ЛІЧБА́, ЛІЧЕННЯ[ЛІЧІ́ННЯ], ЧИ́СЛЕННЯ, РАХУ́БАзаст., РАХУ́НОКрозм.Береза здригнувся, ніби застали його за рахуванням крадених грошей (М. Томчаній); Я не літописом холодним Холодний лік веду вікам (М. Рильський); За ці вечори в нього від лічби опухли очі (М. Стельмах); І тут він показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум та вірний спосіб числення (І. Франко); [Кармелюк:] Перебили тобі рахубу, Мошко, ну, та нічого - за спину не ллє, починай знову (С. Васильченко); "Дядькові" доводилось ще раз вести рахунок і під сміх людей признаватися, що таки збився з лічби (М. Стельмах). - Пор. 1. рахува́ти.

Словник фразеологізмів

відно́сити (рідше кла́сти) за (на) раху́нок кого, чого. Вважати що-небудь причиною чогось, пояснювати чимсь. Він став скритним і замкнутим. В сім’ї це помічали і відносили на рахунок особливої пристрасті до науки (М. Ю. Тарновський); Стара їмость і чоловік клали все то [те] на рахунок вагітності, і Маруся не розчаровувала їх (Г. Хоткевич).

відно́сити (рідше кла́сти) за (на) раху́нок кого, чого. Вважати що-небудь причиною чогось, пояснювати чимсь. Він став скритним і замкнутим. В сім’ї це помічали і відносили на рахунок особливої пристрасті до науки (М. Ю. Тарновський); Стара їмость і чоловік клали все то [те] на рахунок вагітності, і Маруся не розчаровувала їх (Г. Хоткевич).

в раху́нок чого. 1. Відповідно до чого-небудь (про джерело або призначення грошей, ресурсів і т. ін.). [Флорентієць:] Я не чекав, коли дадуть завдаток, і не в рахунок зарібку свого, Я навіть спродав материнський спадок, щоб оплатити бронзу і литво (Л. Костенко); В рахунок цього зобов’язання вже надійшло на заготівельні пункти 656 тисяч тонн молока (З газети).

2. За планами, зобов’язаннями якого-небудь періоду, часу. Машинобудівники випускають продукцію в рахунок грудня (З газети).

записа́ти на свій раху́нок що. Вважати своїм здобутком, досягненням що-небудь. — Ось так, товаришу комісаре, можеш записати на свій рахунок перший похід,— обернувсь до мене Олександр Васильович (В. Логвиненко).

за раху́нок. 1. кого, чого. Внаслідок використання кого-, чого-небудь з певною метою. Підвищується родючість ґрунтів за рахунок збільшення виробництва і внесення органічних добрив (З журналу); У країнах з тоталітарним режимом розцвітає спорудження палаців, пам’ятників..— і завжди за рахунок зниження рівня життя народу (З газети); Так, до самофінансування й самоокупності треба прагнути, але не за рахунок споживача, тобто нас із вами (З газети).

2. чого, який, чий. На чиї-небудь кошти. Багато клубних будинків споруджується за рахунок місцевих фінансових джерел і коштів колгоспів (З журналу).

зво́дити / звести́ раху́нки з ким і без додатка. Мстити кому-небудь, караючи його, розправляючись з ним за що-небудь. Наймити, біднота зводили рахунки з своїми господарями, а потім ішли у військо до Наливайка (Іван Ле); В думці він уже торжествував: “Іди, іди, товаришу Яремчук, одержуй директиви. Та назад ти не повертайся: тут тобі й лежати на дорозі з діркою в черепі. Зведемо старі рахунки до кінця...” (І. Цюпа). позво́дити раху́нки (з багатьма). І тепер він прийшов. У всякому разі треба позводити рахунки (Б. Грінченко).

зво́дити / звести́ раху́нки з ким і без додатка. Мстити кому-небудь, караючи його, розправляючись з ним за що-небудь. Наймити, біднота зводили рахунки з своїми господарями, а потім ішли у військо до Наливайка (Іван Ле); В думці він уже торжествував: “Іди, іди, товаришу Яремчук, одержуй директиви. Та назад ти не повертайся: тут тобі й лежати на дорозі з діркою в черепі. Зведемо старі рахунки до кінця...” (І. Цюпа). позво́дити раху́нки (з багатьма). І тепер він прийшов. У всякому разі треба позводити рахунки (Б. Грінченко).

відно́сити (рідше кла́сти) за (на) раху́нок кого, чого. Вважати що-небудь причиною чогось, пояснювати чимсь. Він став скритним і замкнутим. В сім’ї це помічали і відносили на рахунок особливої пристрасті до науки (М. Ю. Тарновський); Стара їмость і чоловік клали все то [те] на рахунок вагітності, і Маруся не розчаровувала їх (Г. Хоткевич).

відно́сити (рідше кла́сти) за (на) раху́нок кого, чого. Вважати що-небудь причиною чогось, пояснювати чимсь. Він став скритним і замкнутим. В сім’ї це помічали і відносили на рахунок особливої пристрасті до науки (М. Ю. Тарновський); Стара їмость і чоловік клали все то [те] на рахунок вагітності, і Маруся не розчаровувала їх (Г. Хоткевич).

ма́ти раху́нки з ким, які. Бути в поганих стосунках, у неладах і т. ін. з ким-небудь. Мундзьо.. говорив до Шарлоти довго, а притім бив кулаком об кулак, буцім грозив їй бійкою. Певне, мав з нею якісь домашні рахунки (Л. Мартович).

на раху́нку у кого. Хто-небудь має трудові, бойові та ін. здобутки. На рахунку в Яшка був не один вправно змонтований шлюз (Л. Дмитерко).

на раху́нок кого, чого, чий. За чиї-небудь кошти. А в коло в чорнім хороводі Сплелися всі, хто кат свободі, Кому вино солодить шлунок, Хто хоче на чужий рахунок Ходити в злоті, у шовках (В. Сосюра); Сміялись також, наприклад, з того, що Піня на рахунок комуни завів собі гребінець і дзеркальце, перед яким щоранку ретельно зачісував своє іржаве волосся (В. Винниченко).

зво́дити / звести́ раху́нки з ким і без додатка. Мстити кому-небудь, караючи його, розправляючись з ним за що-небудь. Наймити, біднота зводили рахунки з своїми господарями, а потім ішли у військо до Наливайка (Іван Ле); В думці він уже торжествував: “Іди, іди, товаришу Яремчук, одержуй директиви. Та назад ти не повертайся: тут тобі й лежати на дорозі з діркою в черепі. Зведемо старі рахунки до кінця...” (І. Цюпа). позво́дити раху́нки (з багатьма). І тепер він прийшов. У всякому разі треба позводити рахунки (Б. Грінченко).

-2-
іменник чоловічого роду
(документ із вказаною сумою грошей, які треба заплатити) [арх.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний раху́нок раху́нки
родовий раху́нку раху́нків
давальний раху́нку, раху́нкові раху́нкам
знахідний раху́нок раху́нки
орудний раху́нком раху́нками
місцевий на/у раху́нку, раху́нкові на/у раху́нках
кличний раху́нку* раху́нки*

Словник синонімів

ПІ́ДСУМОК (сума, кількість, одержувана внаслідок підрахування), РАХУ́НОК, ПІДРАХУ́НОК, ЛІКрозм.Щойно підбито підсумки першого кварталу (з газети); "В бутині робив півтретя місяця, а на рахунку вийшло, що ще винен підприємцеві 12 левів..." (Г. Хоткевич); За підрахунком Купріяна Олександровича.. ця операція з коропами мала в жовтні дати комуні близько п’ятсот кіло риби (О. Донченко); Лічу в неволі дні і ночі, І лік забуваю (Т. Шевченко).
ПОРАХУ́НКИ (взаємні претензії, образи, невдоволення), РАХУ́НКИ, ЛІ́ЧБИзаст.З браконьєрами в Кульбаки ще свої порахунки... (О. Гончар); - З Федотом побився. - За віщо? - Старі рахунки (Григорій Тютюнник); - Киньмо, Йово, лічби всякі! Дай лиш руку... близько час... Покусались, мов собаки... Най Господь помирить нас... (переклад П. Грабовського).
РАХУВА́ННЯ, ЛІК, ЛІЧБА́, ЛІЧЕННЯ[ЛІЧІ́ННЯ], ЧИ́СЛЕННЯ, РАХУ́БАзаст., РАХУ́НОКрозм.Береза здригнувся, ніби застали його за рахуванням крадених грошей (М. Томчаній); Я не літописом холодним Холодний лік веду вікам (М. Рильський); За ці вечори в нього від лічби опухли очі (М. Стельмах); І тут він показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум та вірний спосіб числення (І. Франко); [Кармелюк:] Перебили тобі рахубу, Мошко, ну, та нічого - за спину не ллє, починай знову (С. Васильченко); "Дядькові" доводилось ще раз вести рахунок і під сміх людей признаватися, що таки збився з лічби (М. Стельмах). - Пор. 1. рахува́ти.

Словник фразеологізмів

відно́сити (рідше кла́сти) за (на) раху́нок кого, чого. Вважати що-небудь причиною чогось, пояснювати чимсь. Він став скритним і замкнутим. В сім’ї це помічали і відносили на рахунок особливої пристрасті до науки (М. Ю. Тарновський); Стара їмость і чоловік клали все то [те] на рахунок вагітності, і Маруся не розчаровувала їх (Г. Хоткевич).

відно́сити (рідше кла́сти) за (на) раху́нок кого, чого. Вважати що-небудь причиною чогось, пояснювати чимсь. Він став скритним і замкнутим. В сім’ї це помічали і відносили на рахунок особливої пристрасті до науки (М. Ю. Тарновський); Стара їмость і чоловік клали все то [те] на рахунок вагітності, і Маруся не розчаровувала їх (Г. Хоткевич).

в раху́нок чого. 1. Відповідно до чого-небудь (про джерело або призначення грошей, ресурсів і т. ін.). [Флорентієць:] Я не чекав, коли дадуть завдаток, і не в рахунок зарібку свого, Я навіть спродав материнський спадок, щоб оплатити бронзу і литво (Л. Костенко); В рахунок цього зобов’язання вже надійшло на заготівельні пункти 656 тисяч тонн молока (З газети).

2. За планами, зобов’язаннями якого-небудь періоду, часу. Машинобудівники випускають продукцію в рахунок грудня (З газети).

записа́ти на свій раху́нок що. Вважати своїм здобутком, досягненням що-небудь. — Ось так, товаришу комісаре, можеш записати на свій рахунок перший похід,— обернувсь до мене Олександр Васильович (В. Логвиненко).

за раху́нок. 1. кого, чого. Внаслідок використання кого-, чого-небудь з певною метою. Підвищується родючість ґрунтів за рахунок збільшення виробництва і внесення органічних добрив (З журналу); У країнах з тоталітарним режимом розцвітає спорудження палаців, пам’ятників..— і завжди за рахунок зниження рівня життя народу (З газети); Так, до самофінансування й самоокупності треба прагнути, але не за рахунок споживача, тобто нас із вами (З газети).

2. чого, який, чий. На чиї-небудь кошти. Багато клубних будинків споруджується за рахунок місцевих фінансових джерел і коштів колгоспів (З журналу).

зво́дити / звести́ раху́нки з ким і без додатка. Мстити кому-небудь, караючи його, розправляючись з ним за що-небудь. Наймити, біднота зводили рахунки з своїми господарями, а потім ішли у військо до Наливайка (Іван Ле); В думці він уже торжествував: “Іди, іди, товаришу Яремчук, одержуй директиви. Та назад ти не повертайся: тут тобі й лежати на дорозі з діркою в черепі. Зведемо старі рахунки до кінця...” (І. Цюпа). позво́дити раху́нки (з багатьма). І тепер він прийшов. У всякому разі треба позводити рахунки (Б. Грінченко).

зво́дити / звести́ раху́нки з ким і без додатка. Мстити кому-небудь, караючи його, розправляючись з ним за що-небудь. Наймити, біднота зводили рахунки з своїми господарями, а потім ішли у військо до Наливайка (Іван Ле); В думці він уже торжествував: “Іди, іди, товаришу Яремчук, одержуй директиви. Та назад ти не повертайся: тут тобі й лежати на дорозі з діркою в черепі. Зведемо старі рахунки до кінця...” (І. Цюпа). позво́дити раху́нки (з багатьма). І тепер він прийшов. У всякому разі треба позводити рахунки (Б. Грінченко).

відно́сити (рідше кла́сти) за (на) раху́нок кого, чого. Вважати що-небудь причиною чогось, пояснювати чимсь. Він став скритним і замкнутим. В сім’ї це помічали і відносили на рахунок особливої пристрасті до науки (М. Ю. Тарновський); Стара їмость і чоловік клали все то [те] на рахунок вагітності, і Маруся не розчаровувала їх (Г. Хоткевич).

відно́сити (рідше кла́сти) за (на) раху́нок кого, чого. Вважати що-небудь причиною чогось, пояснювати чимсь. Він став скритним і замкнутим. В сім’ї це помічали і відносили на рахунок особливої пристрасті до науки (М. Ю. Тарновський); Стара їмость і чоловік клали все то [те] на рахунок вагітності, і Маруся не розчаровувала їх (Г. Хоткевич).

ма́ти раху́нки з ким, які. Бути в поганих стосунках, у неладах і т. ін. з ким-небудь. Мундзьо.. говорив до Шарлоти довго, а притім бив кулаком об кулак, буцім грозив їй бійкою. Певне, мав з нею якісь домашні рахунки (Л. Мартович).

на раху́нку у кого. Хто-небудь має трудові, бойові та ін. здобутки. На рахунку в Яшка був не один вправно змонтований шлюз (Л. Дмитерко).

на раху́нок кого, чого, чий. За чиї-небудь кошти. А в коло в чорнім хороводі Сплелися всі, хто кат свободі, Кому вино солодить шлунок, Хто хоче на чужий рахунок Ходити в злоті, у шовках (В. Сосюра); Сміялись також, наприклад, з того, що Піня на рахунок комуни завів собі гребінець і дзеркальце, перед яким щоранку ретельно зачісував своє іржаве волосся (В. Винниченко).

зво́дити / звести́ раху́нки з ким і без додатка. Мстити кому-небудь, караючи його, розправляючись з ним за що-небудь. Наймити, біднота зводили рахунки з своїми господарями, а потім ішли у військо до Наливайка (Іван Ле); В думці він уже торжествував: “Іди, іди, товаришу Яремчук, одержуй директиви. Та назад ти не повертайся: тут тобі й лежати на дорозі з діркою в черепі. Зведемо старі рахунки до кінця...” (І. Цюпа). позво́дити раху́нки (з багатьма). І тепер він прийшов. У всякому разі треба позводити рахунки (Б. Грінченко).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний раху́нок раху́нки
родовий раху́нка раху́нків
давальний раху́нку, раху́нкові раху́нкам
знахідний раху́нок раху́нки
орудний раху́нком раху́нками
місцевий на/у раху́нку, раху́нкові на/у раху́нках
кличний раху́нку* раху́нки*