-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив рахува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   раху́ймо
2 особа раху́й раху́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа рахува́тиму рахува́тимемо, рахува́тимем
2 особа рахува́тимеш рахува́тимете
3 особа рахува́тиме рахува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа раху́ю раху́ємо, раху́єм
2 особа раху́єш раху́єте
3 особа раху́є раху́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
раху́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. рахува́в рахува́ли
жін. р. рахува́ла
сер. р. рахува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
рахува́вши

Словник синонімів

ЗВАЖА́ТИна кого-що і без додатка (брати до уваги кого-, що-небудь, надавати значення чомусь),УВАЖА́ТИ[ВВАЖА́ТИ]на кого-що, РАХУВА́ТИщо і без додатка,УРАХО́ВУВАТИ[ВРАХО́ВУВАТИ]що і без додатка,РАХУВА́ТИСЯз ким-чим і без додатка,ПОТУРА́ТИна кого-що і без додатка, перев. з запереченням н е, ВА́ЖИТИрідко,ЧИ́СЛИТИСЯз ким-чим, діал.,ТУРА́ТИна кого-що, діал.;ПРИСЛУХА́ТИСЯдо чого і без додатка,ОГЛЯДА́ТИСЯна кого-що (враховувати чиюсь точку зору на кого-, що-небудь). - Док.: зва́жити, ува́жити[вва́жити], урахува́ти[врахува́ти], порахува́тися, прислу́хатися. - І в мене потреби дедалі ростуть і ростимуть, союзники мусять зважати на це (О. Гончар); [Лизогуб:] Нам потрібен такий гетьман, що об’єднує увесь народ, щоб на нас вважали у Варшаві (О. Корнійчук); - В дійсності Кузь, може, хоч і не злодій, але й не такий, щоб рахуватися з його думкою (Григорій Тютюнник); Далі - взялися за мене. Не порахувалися навіть, що каліка (В. Логвиненко); Важимо на ваші літа й присуд той відкладемо (І. Ле); Тяжко з батьком не числитись, тяжко й матір.. не любити (О. Кобилянська); Поки що моє діло робити, ні на кого не оглядаючись, окрім Вас (Леся Українка).
НАДІ́ЯТИСЯна що, з інфін., із спол. що (вважати ймовірним здійснення чогось бажаного, мати надію на що-небудь),ГАДА́ТИз інфін., із спол. що, часто при запереченні з інфін.,ДУ́МАТИз інфін., із спол. що, часто при запереченні з інфін.,ДУ́МАТИ Й ГАДА́ТИперев. при запереченні, розм.;СПОДІВА́ТИСЯ, СПОДІВА́ТИ заст. (з більшою певністю і на бажаніші результати);УПОВА́ТИ[ВПОВА́ТИ] на що, із спол. що, заст., уроч. (твердо надіятися);РОЗРАХО́ВУВАТИ на кого-що,РАХУВА́ТИ на що, розм.,БИ́ТИна кого-що, розм. (на основі яких-небудь міркувань); ВА́ЖИТИна кого - що (сподіваючись мати своїм). Ні на що вже надіятись! Попропадало усе і на полі і по вгородам [городах] (Г. Квітка-Основ’яненко); Сайгор даремно гадав заснути - не міг (М. Хвильовий); Не думав і не гадав зустріти тут приятеля; Він сподівався дістати од тіток двоє сіл після їх смерті (І. Нечуй-Левицький); - Недобре чинити таке, гетьмане, - з докором проказав Демид, - уповали на тебе, як на батька рідного... (Н. Рибак); - Хто може розраховувати на більші матеріальні блага? (Є. Гуцало); Правда, і Алі, і Фатьма.. не знали стежок і легко могли заблудитися в їх лабіринті - і на це рахувала погоня (М. Коцюбинський); - Брат старший від мене, може, бив на мої гроші, що я з полку принесу (Ганна Барвінок); Мотря важить на іншого... на того Гайдученка (Марко Вовчок).
РАХУВА́ННЯ, ЛІК, ЛІЧБА́, ЛІЧЕННЯ[ЛІЧІ́ННЯ], ЧИ́СЛЕННЯ, РАХУ́БАзаст., РАХУ́НОКрозм.Береза здригнувся, ніби застали його за рахуванням крадених грошей (М. Томчаній); Я не літописом холодним Холодний лік веду вікам (М. Рильський); За ці вечори в нього від лічби опухли очі (М. Стельмах); І тут він показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум та вірний спосіб числення (І. Франко); [Кармелюк:] Перебили тобі рахубу, Мошко, ну, та нічого - за спину не ллє, починай знову (С. Васильченко); "Дядькові" доводилось ще раз вести рахунок і під сміх людей признаватися, що таки збився з лічби (М. Стельмах). - Пор. 1. рахува́ти.
РАХУВА́ТИ (називати числа в послідовному порядку; визначати кількість, суму), ЛІЧИ́ТИ, ВИЛІ́ЧУВАТИ, ЗЛІ́ЧУВАТИрозм., ЧИ́СЛИТИрозм.; ПЕРЕРАХО́ВУВАТИ (встановлювати кількість когось, чогось). - Док.: порахува́ти, зрахува́тидіал.нарахува́ти, полічи́ти, ви́лічити, злічи́ти, почи́слити, перерахува́ти. Вийшли діти на узлісся, Рахувать гриби взялися (І. Нехода); Комбат став лічити на пальцях (О. Гончар); [Мохаммед:] Я злічив всі зморшки у неї на обличчі... (Леся Українка); Дні з нетерпінням я числив, і от моя мрія збулася (М. Зеров); - Ой, скільки там гармат за горою - не годен перерахувати! (О. Гончар). - Пор. підрахо́вувати.