рахуба 2 значень

-1-
іменник жіночого роду
(неприємний клопіт; лічба - рідко) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний раху́ба  
родовий раху́би  
давальний раху́бі  
знахідний раху́бу  
орудний раху́бою  
місцевий на/у раху́бі  
кличний раху́бо*  

Словник синонімів

НЕПРИЄ́МНІСТЬ (подія, випадок, обставина тощо, які викликають почуття незадоволення, досади і т. ін.), ПРИ́КРІСТЬ, ПРИ́КРОЩІмн., КА́ПОСТЬ розм.; ХА́ЛЕ́ПАрозм., ПРИЧИ́НА заст. (неприємна подія, перев. несподівана); ПРИГО́ДА (неприємна подія, перев. несподівана, небезпечна); РАХУ́БАрозм. (неприємний клопіт із ким-, чим-небудь). Наче чула душа моя, що буду мати клопіт та неприємності (М. Коцюбинський); Це був особливий день, повний прикростей і невдач (О. Гуреїв); У понеділок - нова капость: попеляста курка сказилася. Півнем закукурікала на порозі (О. Ковінька); - А тут ще й радикуліт розгулявся - давня халепа. Стояти несила (Я. Баш); - Чого ти топишся, дівча? Скажи: яка тобі печаль? Яка вчинилася причина? (С. Руданський); - Як не глядів [дервіш], як не старався, - сталась пригода: заслаб осел в пустині та й здох (М. Коцюбинський); Вискочило [щеня] із-за кущів та так й вп’ялося інспекторові в литку. - Це ж буде рахуба, як порве! - вдарилась Настя об поли (С. Васильченко).
РАХУВА́ННЯ, ЛІК, ЛІЧБА́, ЛІЧЕННЯ[ЛІЧІ́ННЯ], ЧИ́СЛЕННЯ, РАХУ́БАзаст., РАХУ́НОКрозм.Береза здригнувся, ніби застали його за рахуванням крадених грошей (М. Томчаній); Я не літописом холодним Холодний лік веду вікам (М. Рильський); За ці вечори в нього від лічби опухли очі (М. Стельмах); І тут він показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум та вірний спосіб числення (І. Франко); [Кармелюк:] Перебили тобі рахубу, Мошко, ну, та нічого - за спину не ллє, починай знову (С. Васильченко); "Дядькові" доводилось ще раз вести рахунок і під сміх людей признаватися, що таки збився з лічби (М. Стельмах). - Пор. 1. рахува́ти.

Словник фразеологізмів

вско́чити (встря́ти) в ха́ле́пу (в раху́бу). Потрапити в неприємну ситуацію, зробивши щось необдумане, допустивши якусь помилку і т. ін.; завдати собі клопоту. Той резидент ніколи не зичив добра гетьману і коли радить, то тільки на безголів’я. Треба буде остерегти, щоб бува не вскочив у якусь халепу (М. Лазорський); — Отак і повинні ми відчувати твердість влади, — глибокодумно прорік Кошіль, тільки зараз збагнувши, в яку халепу він ускочив через свою дурість (М. Стельмах); Він підтюпцем рушив униз, розуміючи вже, що встряв у якусь рахубу (С. Голованівський); // Виявлятися причетним до чого-небудь поганого, осудливого, бути замішаним у чомусь. Здоровань-лісничий заставив скидати стояки на те місце, звідки вони були взяті, склав акта і поїхав геть, не сказавши ні слова, Йонька плювався всю дорогу.., всю вину звалив на хлопців: — Через вас, белебенів, у халепу вскочив (Григорій Тютюнник).

вско́чити (встря́ти) в ха́ле́пу (в раху́бу). Потрапити в неприємну ситуацію, зробивши щось необдумане, допустивши якусь помилку і т. ін.; завдати собі клопоту. Той резидент ніколи не зичив добра гетьману і коли радить, то тільки на безголів’я. Треба буде остерегти, щоб бува не вскочив у якусь халепу (М. Лазорський); — Отак і повинні ми відчувати твердість влади, — глибокодумно прорік Кошіль, тільки зараз збагнувши, в яку халепу він ускочив через свою дурість (М. Стельмах); Він підтюпцем рушив униз, розуміючи вже, що встряв у якусь рахубу (С. Голованівський); // Виявлятися причетним до чого-небудь поганого, осудливого, бути замішаним у чомусь. Здоровань-лісничий заставив скидати стояки на те місце, звідки вони були взяті, склав акта і поїхав геть, не сказавши ні слова, Йонька плювався всю дорогу.., всю вину звалив на хлопців: — Через вас, белебенів, у халепу вскочив (Григорій Тютюнник).

не да́ти раху́би кому, чому. Не зарадити кому-, чому-небудь. Жив [сирота] у тітки — не любила: своїм рахуби не дасть, а ще й він зайвим ротом (А. Головко).

раху́ба б узяла́ кого, що. Уживається для вираження великого незадоволення кимось або з приводу чогось. — Сідайте, підвеземо! — Та я вже якось дійду і пішки. Рахуба б узяла ті автобуси: дві години…— Ну, то сідайте! (П. Панч); Рахуба б тебе узяла з твоїми витівками (З усн. мови).

-2-
іменник жіночого роду
(розрахунок, міркування) [розм., рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний раху́ба  
родовий раху́би  
давальний раху́бі  
знахідний раху́бу  
орудний раху́бою  
місцевий на/у раху́бі  
кличний раху́бо*  

Словник синонімів

НЕПРИЄ́МНІСТЬ (подія, випадок, обставина тощо, які викликають почуття незадоволення, досади і т. ін.), ПРИ́КРІСТЬ, ПРИ́КРОЩІмн., КА́ПОСТЬ розм.; ХА́ЛЕ́ПАрозм., ПРИЧИ́НА заст. (неприємна подія, перев. несподівана); ПРИГО́ДА (неприємна подія, перев. несподівана, небезпечна); РАХУ́БАрозм. (неприємний клопіт із ким-, чим-небудь). Наче чула душа моя, що буду мати клопіт та неприємності (М. Коцюбинський); Це був особливий день, повний прикростей і невдач (О. Гуреїв); У понеділок - нова капость: попеляста курка сказилася. Півнем закукурікала на порозі (О. Ковінька); - А тут ще й радикуліт розгулявся - давня халепа. Стояти несила (Я. Баш); - Чого ти топишся, дівча? Скажи: яка тобі печаль? Яка вчинилася причина? (С. Руданський); - Як не глядів [дервіш], як не старався, - сталась пригода: заслаб осел в пустині та й здох (М. Коцюбинський); Вискочило [щеня] із-за кущів та так й вп’ялося інспекторові в литку. - Це ж буде рахуба, як порве! - вдарилась Настя об поли (С. Васильченко).
РАХУВА́ННЯ, ЛІК, ЛІЧБА́, ЛІЧЕННЯ[ЛІЧІ́ННЯ], ЧИ́СЛЕННЯ, РАХУ́БАзаст., РАХУ́НОКрозм.Береза здригнувся, ніби застали його за рахуванням крадених грошей (М. Томчаній); Я не літописом холодним Холодний лік веду вікам (М. Рильський); За ці вечори в нього від лічби опухли очі (М. Стельмах); І тут він показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум та вірний спосіб числення (І. Франко); [Кармелюк:] Перебили тобі рахубу, Мошко, ну, та нічого - за спину не ллє, починай знову (С. Васильченко); "Дядькові" доводилось ще раз вести рахунок і під сміх людей признаватися, що таки збився з лічби (М. Стельмах). - Пор. 1. рахува́ти.

Словник фразеологізмів

вско́чити (встря́ти) в ха́ле́пу (в раху́бу). Потрапити в неприємну ситуацію, зробивши щось необдумане, допустивши якусь помилку і т. ін.; завдати собі клопоту. Той резидент ніколи не зичив добра гетьману і коли радить, то тільки на безголів’я. Треба буде остерегти, щоб бува не вскочив у якусь халепу (М. Лазорський); — Отак і повинні ми відчувати твердість влади, — глибокодумно прорік Кошіль, тільки зараз збагнувши, в яку халепу він ускочив через свою дурість (М. Стельмах); Він підтюпцем рушив униз, розуміючи вже, що встряв у якусь рахубу (С. Голованівський); // Виявлятися причетним до чого-небудь поганого, осудливого, бути замішаним у чомусь. Здоровань-лісничий заставив скидати стояки на те місце, звідки вони були взяті, склав акта і поїхав геть, не сказавши ні слова, Йонька плювався всю дорогу.., всю вину звалив на хлопців: — Через вас, белебенів, у халепу вскочив (Григорій Тютюнник).

вско́чити (встря́ти) в ха́ле́пу (в раху́бу). Потрапити в неприємну ситуацію, зробивши щось необдумане, допустивши якусь помилку і т. ін.; завдати собі клопоту. Той резидент ніколи не зичив добра гетьману і коли радить, то тільки на безголів’я. Треба буде остерегти, щоб бува не вскочив у якусь халепу (М. Лазорський); — Отак і повинні ми відчувати твердість влади, — глибокодумно прорік Кошіль, тільки зараз збагнувши, в яку халепу він ускочив через свою дурість (М. Стельмах); Він підтюпцем рушив униз, розуміючи вже, що встряв у якусь рахубу (С. Голованівський); // Виявлятися причетним до чого-небудь поганого, осудливого, бути замішаним у чомусь. Здоровань-лісничий заставив скидати стояки на те місце, звідки вони були взяті, склав акта і поїхав геть, не сказавши ні слова, Йонька плювався всю дорогу.., всю вину звалив на хлопців: — Через вас, белебенів, у халепу вскочив (Григорій Тютюнник).

не да́ти раху́би кому, чому. Не зарадити кому-, чому-небудь. Жив [сирота] у тітки — не любила: своїм рахуби не дасть, а ще й він зайвим ротом (А. Головко).

раху́ба б узяла́ кого, що. Уживається для вираження великого незадоволення кимось або з приводу чогось. — Сідайте, підвеземо! — Та я вже якось дійду і пішки. Рахуба б узяла ті автобуси: дві години…— Ну, то сідайте! (П. Панч); Рахуба б тебе узяла з твоїми витівками (З усн. мови).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний раху́ба раху́би
родовий раху́би раху́б
давальний раху́бі раху́бам
знахідний раху́бу раху́би
орудний раху́бою раху́бами
місцевий на/у раху́бі на/у раху́бах
кличний раху́бо* раху́би*