БИ́ТВА (тривалий, жорстокий або вирішальний, генеральний бій), БАТА́ЛІЯзаст., уроч.,БОЙОВИ́ЩЕзаст., уроч.,БОЙОВИ́СЬКОзаст., уроч.,БРАНЬуроч., ПИРпоет., ПОБО́ЇЩЕзаст., СІ́ЧАпідсил. уроч.,РАТОБО́РСТВОзаст., уроч.,РАТЬзаст., уроч.,М’ЯСОРУ́БКАпідсил. розм.На панів найшов страх. Кожний з їх пам’ятав Корсунську битву, кожний знав, що татари погнали в Крим обох гетьманів і півшоста тисяч поляків (І. Нечуй-Левицький); О, дев’ятнадцятий рік поразок і перемог, кривавий рік історичних баталій і нелюдських битв..! (Ю. Яновський); Однорукий.. лапнув за порожній рукав. - Із князем Романом був у бойовищі (А. Хижняк); Кличе Дон князів на бойовисько половецьку знищить ненасить (Н. Забіла); Дивні діла твої, Господи! Чи я в монастирі, чи на полі брані ходжу по трупах убієнних? - метикував отець Тарасій (І. Нечуй-Левицький); Отак на березі Каяли Брати різнились, бо не стало Крові-вина!.. Допирували Хоробрі русичі той пир (Т. Шевченко); Земля вічних побоїщ... Не раз могутні армії сходились тут на смерть, не раз історія ставила на Перекопі свої терези (О. Гончар); Пройшли, звільнивши путь в боях, в атаках, в січах (М. Бажан); - Що отримають мої лицарі за рать? - Крим заселиш ляхами, - коротко відповів Хмельницький (Р. Іваничук). - Пор. 1. бій.

ВІ́ЙСЬКО (сукупність озброєних загонів, військових підрозділів), А́РМІЯ, СИ́ЛИ[СИ́ЛАрідше]з означ., ПОЛКИ́мн., поет.,РАТЬіст., поет.,ДРУЖИ́НАіст., поет.,ПОТУ́ГАзаст.; ЗБРО́ЙНІ СИ́ЛИ (держави); ВО́ЇНСТВО, ПО́ЛЧИЩЕ, НАВА́ЛА, ОРДА́зневажл. (про ворожі великі з’єднання). Незважаючи на пізній час, нічого не перестрілося війську козацькому (Марко Вовчок); Війська продовжували прибувати. Йшли люди, рухалась техніка (О. Гончар); Повстанська армія; Грізно тіпав [Святослав] половців своїми хоробрими полками (Панас Мирний); Зійшлась з околиць партизанська рать опівночі знайомими шляхами (М. Терещенко); Носив єси [вітре] на байдаках, На половчан, На Кобяка, Дружину тую Святославлю (Т. Шевченко); Послав цар свої потуги в Литву (М. Старицький); Збройні сили України; Тезаєвич пан Іпполит, - Надута, горда, зла личина з великим воїнством валить (І. Котляревський); Фашистські полчища; Велика армія сунула до старовинного міста, яке не вперше бачило під своїми стінами ворожі навали (П. Кочура).