БИ́ТИСЯ (з ким і без додатка - брати участь у бою, битві, битися зі зброєю в руках), БОРО́ТИСЯ, ВОЮВА́ТИ, ВОЮВА́ТИСЯрозм.,РАТОБО́РСТВУВАТИзаст. (звичайно про тривалішу дію); СТИНА́ТИСЯ (вступати в бій). - Док.: стя́тися[зітну́тися]. З цього будиночка ревкомівці стріляли по махновцях, а потім билися в степу до останньої шаблі (Григорій Тютюнник); За що ж боролись ми з ляхами? За що ж ми різались з ордами (Т. Шевченко); Воюють день, воюють два. На третій день, ой, горе! (Леся Українка); - Ой, та цур вам, напосіли на матір. Та про мене, робіть, як собі знаєте. Хоч і всі завтра йдіть та воюйтеся. І ти ж, дівко, з рогачем (А. Головко); Єдине, що хотілось зробити князю Святославу в цю хвилину, - підтримати воїна Микулу, ..пообіцяти, що трудиться і ратоборствує він не марно (С. Скляренко); - Люди стинаються з людьми... кров річками ллється... (Панас Мирний).

БОРО́ТИСЯза що (відстоювати що-небудь, домагатися чогось), ВИБО́РЮВАТИщо,ВИСТУПА́ТИ, ВОЮВА́ТИпідсил.ЗМАГА́ТИСЯ, РАТОБО́РСТВУВАТИуроч. рідше. - Док.: ви́бороти, ви́ступити. - Слухай, Нелю, і запам’ятай: я маю все, за що боровся, я здобув його (М. Ю. Тарновський); - Отож і треба за це воювати, за постійні бригади (А. Головко); Вийшли люди за врожай змагаться (М. Рильський).