-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ра́тичка ра́тички
родовий ра́тички ра́тичок
давальний ра́тичці ра́тичкам
знахідний ра́тичку ра́тички
орудний ра́тичкою ра́тичками
місцевий на/у ра́тичці на/у ра́тичках
кличний ра́тичко* ра́тички*

Словник фразеологізмів

відки́нути / відкида́ти но́ги (вульг., жарт. копи́та, ра́тиці і т. ін.), зневажл. 1. Померти, загинути. Ори [Пархоме] і засівай лани, Коси широкі перелоги, І грошики за баштани лупи — та все одкинеш ноги! (П. Гулак-Артемовський); І розказать не можна, яка нам морока була з тією дитиною: цілісінький день і цілісіньку ніч кричить... Бідна моя жінка за ним і сама трохи ніг не відкинула (О. Стороженко); [Свирид:] Жде, мать [мабуть], не діждеться, поки дядько ноги одкидає (Григір Тютюнник); — Станеш вдумуватися [у життя] — посивієш, сухоти наживеш, раніш строку копита відкидаєш (В. Москалець); Коли хтось ловив чорта чи відьму — тож не милував їх... Чорта найчастіше запрягали в плуга, і він орав доти, поки не відкидав копита (М. Стельмах). повідкида́ти но́ги (копи́та) (про багатьох). — Тоді я одним куликом борошна вирятував три душі: і Омелянову, і твоєї матері, і твою. Інакше повідкидали б ви копита (М. Стельмах). повідкида́ти ра́тички, жарт. — Як ти думаєш, Тимку, скоро наші муки закінчаться, чи ганятимуть нас по степах, доки і ратички повідкидаєш? (Григорій Тютюнник).

2. від чого і без додатка. Дуже втомитися. повідкида́ти но́ги (перев. про всіх або багатьох). [Мелашка:] Похрипли від співів і ноги від танців повідкидали дружки, свашки та приданки... (М. Кропивницький); — Ну-ну, не гарцюй! — крикнув на його Юхим. — Ще поки донесеш до місця, то і ноги повідкидаєш (Панас Мирний).