-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ра́нішній ра́нішня ра́нішнє ра́нішні
родовий ра́нішнього ра́нішньої ра́нішнього ра́нішніх
давальний ра́нішньому ра́нішній ра́нішньому ра́нішнім
знахідний ра́нішній, ра́нішнього ра́нішню ра́нішнє ра́нішні, ра́нішніх
орудний ра́нішнім ра́нішньою ра́нішнім ра́нішніми
місцевий на/у ра́нішньому, ра́нішнім на/у ра́нішній на/у ра́нішньому, ра́нішнім на/у ра́нішніх

Словник синонімів

РАНКО́ВИЙ (який буває вранці, властивий ранкові),РА́НІШНІЙ, ВРА́НІШНІЙ[УРА́НІШНІЙ], ПОРА́НІШНІЙрозм.,ПОРАНКО́ВИЙрозм., ПОРА́ННІЙрозм.Кожна пташка, освіжена ранковою прохолодою, заливається, розлягаючись на всякі голоси (Панас Мирний); Над засніженою кригою пломеніло ранішнє небо (М. Трублаїні); Тимко щулився від вранішньої прохолоди (Григорій Тютюнник); Смужечка бліда Поранішнього світла, як вода, Струмує крізь малесеньке при стелі Віконце з ґратами (М. Рильський); Порепані чоботи й порепані ноги обтрушували ще сіру неблискучу росу, приминали поранкові тіні (М. Стельмах); Грала промінням, ясним самоцвітом Порання роса (Леся Українка).
РА́ННІЙ (про час, який настає рано), РА́НІШНІЙ. Тіні придорожніх дерев і кружатка раннього сонця замерехтіли на старенькій блузці Мар’яни (М. Стельмах); Над горами сонечко сходить з-за гаю, Отари женуть... Тихий ранішній час (Леся Українка).