ранкувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | ранкува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ранку́ймо | |
2 особа | ранку́й | ранку́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ранкува́тиму | ранкува́тимемо, ранкува́тимем |
2 особа | ранкува́тимеш | ранкува́тимете |
3 особа | ранкува́тиме | ранкува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ранку́ю | ранку́ємо, ранку́єм |
2 особа | ранку́єш | ранку́єте |
3 особа | ранку́є | ранку́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
ранку́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | ранкува́в | ранкува́ли |
жін. р. | ранкува́ла | |
сер. р. | ранкува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
ранкува́вши |