ранкувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ранкува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ранку́ймо
2 особа ранку́й ранку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ранкува́тиму ранкува́тимемо, ранкува́тимем
2 особа ранкува́тимеш ранкува́тимете
3 особа ранкува́тиме ранкува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ранку́ю ранку́ємо, ранку́єм
2 особа ранку́єш ранку́єте
3 особа ранку́є ранку́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ранку́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ранкува́в ранкува́ли
жін. р. ранкува́ла
сер. р. ранкува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ранкува́вши