ранкувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | ранкува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ранку́ймо | |
| 2 особа | ранку́й | ранку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ранкува́тиму | ранкува́тимемо, ранкува́тимем |
| 2 особа | ранкува́тимеш | ранкува́тимете |
| 3 особа | ранкува́тиме | ранкува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ранку́ю | ранку́ємо, ранку́єм |
| 2 особа | ранку́єш | ранку́єте |
| 3 особа | ранку́є | ранку́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ранку́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ранкува́в | ранкува́ли |
| жін. р. | ранкува́ла | |
| сер. р. | ранкува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ранкува́вши | ||