ранжируваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ранжи́руваний ранжи́рувана ранжи́руване ранжи́рувані
родовий ранжи́руваного ранжи́руваної ранжи́руваного ранжи́руваних
давальний ранжи́руваному ранжи́руваній ранжи́руваному ранжи́руваним
знахідний ранжи́руваний, ранжи́руваного ранжи́рувану ранжи́руване ранжи́рувані, ранжи́руваних
орудний ранжи́руваним ранжи́руваною ранжи́руваним ранжи́руваними
місцевий на/у ранжи́руваному, ранжи́руванім на/у ранжи́руваній на/у ранжи́руваному, ранжи́руванім на/у ранжи́руваних