си́пати со́лі (сіль) на ра́ну кому і без додатка. Виклика́ти тяжкі спомини, нагадуючи кому-небудь про те, що хвилює; завдавати душевного болю. От лихо. Старий заледве оклигав після втрати доньки, а ти йому сиплеш солі на рану (Ю. Яновський). соли́ти ра́ни душі́. Але Ернест з упертістю і монотонністю ідіота пхав його [Начка] щораз дальше, немилосердно солячи рани його душі (І. Франко).

хоч до ра́ни (до боля́чки, до зубі́в і т. ін.) клади́ (приклада́й, притуля́й і т. ін.) / приклади́ (притули́). 1. Надзвичайно дуже, занадто. [Лицар:] Поки мене сюди не заманила, була ти добра, хоч клади до рани (Леся Українка); Дивитися [Латка] такий добрий, улесливий, хоч до болячки клади його (С. Васильченко); Такий любий отой Василь, хоч до рани приклади його (Мирослав Ірчан).

2. зі сл. таки́й. Добрий, лагідний, податливий і т. ін. Мати у неї така, хоч до рани прикладай (З усн. мови). хоч до зубі́в клади́. Іван Семенович Підкова Такий, хоч до зубів клади... Насупроти нікому й слова, Лише підтакує завжди (С. Воскрекасенко).

хоч до ра́ни (до боля́чки, до зубі́в і т. ін.) клади́ (приклада́й, притуля́й і т. ін.) / приклади́ (притули́). 1. Надзвичайно дуже, занадто. [Лицар:] Поки мене сюди не заманила, була ти добра, хоч клади до рани (Леся Українка); Дивитися [Латка] такий добрий, улесливий, хоч до болячки клади його (С. Васильченко); Такий любий отой Василь, хоч до рани приклади його (Мирослав Ірчан).

2. зі сл. таки́й. Добрий, лагідний, податливий і т. ін. Мати у неї така, хоч до рани прикладай (З усн. мови). хоч до зубі́в клади́. Іван Семенович Підкова Такий, хоч до зубів клади... Насупроти нікому й слова, Лише підтакує завжди (С. Воскрекасенко).

хоч до ра́ни (до боля́чки, до зубі́в і т. ін.) клади́ (приклада́й, притуля́й і т. ін.) / приклади́ (притули́). 1. Надзвичайно дуже, занадто. [Лицар:] Поки мене сюди не заманила, була ти добра, хоч клади до рани (Леся Українка); Дивитися [Латка] такий добрий, улесливий, хоч до болячки клади його (С. Васильченко); Такий любий отой Василь, хоч до рани приклади його (Мирослав Ірчан).

2. зі сл. таки́й. Добрий, лагідний, податливий і т. ін. Мати у неї така, хоч до рани прикладай (З усн. мови). хоч до зубі́в клади́. Іван Семенович Підкова Такий, хоч до зубів клади... Насупроти нікому й слова, Лише підтакує завжди (С. Воскрекасенко).

хоч до ра́ни (до боля́чки, до зубі́в і т. ін.) клади́ (приклада́й, притуля́й і т. ін.) / приклади́ (притули́). 1. Надзвичайно дуже, занадто. [Лицар:] Поки мене сюди не заманила, була ти добра, хоч клади до рани (Леся Українка); Дивитися [Латка] такий добрий, улесливий, хоч до болячки клади його (С. Васильченко); Такий любий отой Василь, хоч до рани приклади його (Мирослав Ірчан).

2. зі сл. таки́й. Добрий, лагідний, податливий і т. ін. Мати у неї така, хоч до рани прикладай (З усн. мови). хоч до зубі́в клади́. Іван Семенович Підкова Такий, хоч до зубів клади... Насупроти нікому й слова, Лише підтакує завжди (С. Воскрекасенко).

хоч до ра́ни (до боля́чки, до зубі́в і т. ін.) клади́ (приклада́й, притуля́й і т. ін.) / приклади́ (притули́). 1. Надзвичайно дуже, занадто. [Лицар:] Поки мене сюди не заманила, була ти добра, хоч клади до рани (Леся Українка); Дивитися [Латка] такий добрий, улесливий, хоч до болячки клади його (С. Васильченко); Такий любий отой Василь, хоч до рани приклади його (Мирослав Ірчан).

2. зі сл. таки́й. Добрий, лагідний, податливий і т. ін. Мати у неї така, хоч до рани прикладай (З усн. мови). хоч до зубі́в клади́. Іван Семенович Підкова Такий, хоч до зубів клади... Насупроти нікому й слова, Лише підтакує завжди (С. Воскрекасенко).