-1-
іменник середнього роду
(лахміття)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ра́м’я  
родовий ра́м’я  
давальний ра́м’ю  
знахідний ра́м’я  
орудний ра́м’ям  
місцевий на/у ра́м’ї, ра́м’ю  
кличний ра́м’я*  

Словник синонімів

ЛАХМІ́ТТЯ (старий, подертий одяг),РУ́Б’Я, ДРА́НТЯ, ЛА́ТИмн.,РА́М’Я, РА́МТЯрідше,РИ́ЗЗЯ рідше,ЛА́ХИмн., розм.,ЛА́ХМАНИ́ мн., розм.,ЛАХМА́ННЯрозм.,ЛАХМАНИ́НАрозм.,ДРА́НКА розм.,РЯДЮ́ГАрозм.,ХЛАМІ́ТТЯрозм.,ШМА́ТТЯ розм.,ГАНЧІ́РКАзневажл.,ГАНЧІ́Р’Я зневажл.,МАНА́ТТЯзневажл.,ГАНЧІРЯ́ЧЧЯ підсил.зневажл.,ШАРПАНИ́НАрозм.рідко,РВАННЯ́розм. рідко,ДРАННЯ́заст.,ДЕРЮ́ГАзаст.,ТАНДИ́ТАзаст.,ФА́НТЯдіал.,ГНО́ТТЯдіал.,СТРА́П’Ядіал.,СТРА́ПКИдіал.,ФАЛА́ТТЯдіал.,ФУРФА́НТЯдіал.;ВЕРЕ́ТТЯ розм.,ВЕРЕ́ТИЩЕзаст.,ЦУ́Р’Ядіал.,ЦУ́НДРА[ЦУ́НДРЯ]діал.,ЦУНДРИ́НАдіал. (перев. з грубої тканини); ЛА́НЦІ мн. (перев. домашнього вжитку);НЕДО́НОСКИ мн. (кимось недоношений). Старий робітник у лахмітті. Заріс бородою, запалені очі (Ю. Яновський); Я.. хочу бачити свою дружину не в руб’ї та гнотті, а мов намальовану (М. Стельмах); Знаєш багачок? ..Навезе від батька матері дрантя та ганчір’я всякого, та й не руш його... (Панас Мирний); Панські шати - наші лати (прислів’я); Була вона каліка, .. злидні.. укривали її тіло ганчірками, гноттям, рам’ям та грязюкою (Панас Мирний); Вітер.. весело тріпав рамтям, що висіло у нього на плечах замість сорочки (Г. Епік); Під снігом, під метелицею старець до ріки бреде: скорчився, згорбився, труситься, в дірявому риззі (Ганна Барвінок); В хаті не було нічого, крім кількох торбів, палиці дідової, шапки, позшиваної з тисячних латок, та й деяких других лахів (І. Франко); Ми тулимось в холодних підземеллях: Там наші хати; носим лахмани... (П. Грабовський); Їх лиця пожовкли з нужди, ..їх одіж - то позшиване лахмання, що ледве-ледве держиться на тілі (І. Франко); - Хіба ж, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю? (М. Стельмах); Одяглася Катерина погано, накинула на себе дранку, що крізь неї вітер пронизував тіло (С. Чорнобривець); Лежать [тюремники] на великому гуртовому полу серед брудного хламіття (Б. Грінченко); Все на нім брудне, злиденне: Шмаття - дертеє, смердюче (А. Кримський); Холодне тіло округи Манаттям деяким прикрили (Я. Щоголів); [Запорожець:] Візьми собі мою шарпанину за коня та носи на здоров’я (М. Кропивницький); Одне, що в батька було некрасиве, - одяг. ..Неначе нелюди зухвалі, аби зневажити образ людини, античну статую укрили брудом ірванням (О. Довженко); І ходить [село Будище] не в дранні і не бідує (А. Турчинська); Прожила дерюгу на Мусієву наругу, а Мусій кучеряв та дерюгу викупляв (М. Номис); Цюю тандиту вже пора б пороздаровувати вбогим (Словник Б. Грінченка); Одежинка.. носилася без перемінки, поки сама не опадала страп’ям та гноттям (Панас Мирний); Кляпи від сурдута бідного Хоми давно були повідривані і висіли, мов нужденне фалаття (І. Франко); Його довга бекеша .. висіла довгим фурфантям та била його о худі, заталапані литки (І. Франко); А це - Сисой, що хіть свою презміг, щодня ходив до річки у веретті і роздягався з голови до ніг, щоб комарі кусали в очереті (Л. Костенко); Все веретище Остапове держалось тільки латками (Ганна Барвінок); Вівчартяжко зітхнув: То що робити далі? Ніякого майна, лиш цур’я на плечах (казка); - Чуєте, - говорила тихо Марусина тітка, - скільки грошей має, а я не могла цундрину прикупити на дівку, що на відданні (М. Томчаній); Він завжди носив недоноски з чужих пліч (Д. Ткач). - Пор. 1. мо́тлох.
-2-
іменник середнього роду
(плече) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ра́м’я  
родовий ра́м’я  
давальний ра́м’ю  
знахідний ра́м’я  
орудний ра́м’ям  
місцевий на/у ра́м’ї, ра́м’ю  
кличний ра́м’я*  

Словник синонімів

ЛАХМІ́ТТЯ (старий, подертий одяг),РУ́Б’Я, ДРА́НТЯ, ЛА́ТИмн.,РА́М’Я, РА́МТЯрідше,РИ́ЗЗЯ рідше,ЛА́ХИмн., розм.,ЛА́ХМАНИ́ мн., розм.,ЛАХМА́ННЯрозм.,ЛАХМАНИ́НАрозм.,ДРА́НКА розм.,РЯДЮ́ГАрозм.,ХЛАМІ́ТТЯрозм.,ШМА́ТТЯ розм.,ГАНЧІ́РКАзневажл.,ГАНЧІ́Р’Я зневажл.,МАНА́ТТЯзневажл.,ГАНЧІРЯ́ЧЧЯ підсил.зневажл.,ШАРПАНИ́НАрозм.рідко,РВАННЯ́розм. рідко,ДРАННЯ́заст.,ДЕРЮ́ГАзаст.,ТАНДИ́ТАзаст.,ФА́НТЯдіал.,ГНО́ТТЯдіал.,СТРА́П’Ядіал.,СТРА́ПКИдіал.,ФАЛА́ТТЯдіал.,ФУРФА́НТЯдіал.;ВЕРЕ́ТТЯ розм.,ВЕРЕ́ТИЩЕзаст.,ЦУ́Р’Ядіал.,ЦУ́НДРА[ЦУ́НДРЯ]діал.,ЦУНДРИ́НАдіал. (перев. з грубої тканини); ЛА́НЦІ мн. (перев. домашнього вжитку);НЕДО́НОСКИ мн. (кимось недоношений). Старий робітник у лахмітті. Заріс бородою, запалені очі (Ю. Яновський); Я.. хочу бачити свою дружину не в руб’ї та гнотті, а мов намальовану (М. Стельмах); Знаєш багачок? ..Навезе від батька матері дрантя та ганчір’я всякого, та й не руш його... (Панас Мирний); Панські шати - наші лати (прислів’я); Була вона каліка, .. злидні.. укривали її тіло ганчірками, гноттям, рам’ям та грязюкою (Панас Мирний); Вітер.. весело тріпав рамтям, що висіло у нього на плечах замість сорочки (Г. Епік); Під снігом, під метелицею старець до ріки бреде: скорчився, згорбився, труситься, в дірявому риззі (Ганна Барвінок); В хаті не було нічого, крім кількох торбів, палиці дідової, шапки, позшиваної з тисячних латок, та й деяких других лахів (І. Франко); Ми тулимось в холодних підземеллях: Там наші хати; носим лахмани... (П. Грабовський); Їх лиця пожовкли з нужди, ..їх одіж - то позшиване лахмання, що ледве-ледве держиться на тілі (І. Франко); - Хіба ж, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю? (М. Стельмах); Одяглася Катерина погано, накинула на себе дранку, що крізь неї вітер пронизував тіло (С. Чорнобривець); Лежать [тюремники] на великому гуртовому полу серед брудного хламіття (Б. Грінченко); Все на нім брудне, злиденне: Шмаття - дертеє, смердюче (А. Кримський); Холодне тіло округи Манаттям деяким прикрили (Я. Щоголів); [Запорожець:] Візьми собі мою шарпанину за коня та носи на здоров’я (М. Кропивницький); Одне, що в батька було некрасиве, - одяг. ..Неначе нелюди зухвалі, аби зневажити образ людини, античну статую укрили брудом ірванням (О. Довженко); І ходить [село Будище] не в дранні і не бідує (А. Турчинська); Прожила дерюгу на Мусієву наругу, а Мусій кучеряв та дерюгу викупляв (М. Номис); Цюю тандиту вже пора б пороздаровувати вбогим (Словник Б. Грінченка); Одежинка.. носилася без перемінки, поки сама не опадала страп’ям та гноттям (Панас Мирний); Кляпи від сурдута бідного Хоми давно були повідривані і висіли, мов нужденне фалаття (І. Франко); Його довга бекеша .. висіла довгим фурфантям та била його о худі, заталапані литки (І. Франко); А це - Сисой, що хіть свою презміг, щодня ходив до річки у веретті і роздягався з голови до ніг, щоб комарі кусали в очереті (Л. Костенко); Все веретище Остапове держалось тільки латками (Ганна Барвінок); Вівчартяжко зітхнув: То що робити далі? Ніякого майна, лиш цур’я на плечах (казка); - Чуєте, - говорила тихо Марусина тітка, - скільки грошей має, а я не могла цундрину прикупити на дівку, що на відданні (М. Томчаній); Він завжди носив недоноски з чужих пліч (Д. Ткач). - Пор. 1. мо́тлох.

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ра́м’я ра́м’я
родовий ра́м’я ра́м’їв
давальний ра́м’ю ра́м’ям
знахідний ра́м’я ра́м’я
орудний ра́м’ям ра́м’ями
місцевий на/у ра́м’ї, ра́м’ю на/у ра́м’ях
кличний ра́м’я* ра́м’я*

Словник синонімів

ПЛЕ́ЧІ (частина тулуба від шиї до рук), РАМЕ́НАзаст. поет.,РА́М’Ядіал.,КОРКО́ШІдіал.,ҐОРҐО́ШІдіал.Жінка нащось розв’язала косинку, спустила її на плечі і, струснувши чорним волоссям, рушила з місця (М. Коцюбинський); І враз, раптово Рученьки білі, запашні Лягли на рамена мені... (М. Старицький); Чекай, чекай, я тобі раз за все заплачу! - загрозив Петро, обмацуючи рам’я, які відчули гнів Федорових рук (О. Маркуш); Малу донечку батько висадив на коркоші (І. Чендей).