-1-
іменник жіночого роду
(ратиця) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ра́котиця ра́котиці
родовий ра́котиці ра́котиць
давальний ра́котиці ра́котицям
знахідний ра́котицю ра́котиці
орудний ра́котицею ра́котицями
місцевий на/у ра́котиці на/у ра́котицях
кличний ра́котице* ра́котиці*

Словник синонімів

КОПИ́ТО (рогове утворення в кінці ніг коней, ослів тощо), КОПИ́Т, РА́ТИЦЯ, РА́КОТИЦЯдіал. (рогове утворення на ногах великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, верблюдів, оленів тощо, яке складається з двох окремих частин). Все од копит гриміло поле, і од клинків дзвеніло все (В. Сосюра); - Сила яка була в руках. Коня вхоплю за копит - не вирветься (О. Гончар); Худоба бродила по вигону, пощипуючи молодесеньку травичку, зелений сік мазав морди і ратиці (Григорій Тютюнник); Приходжу я додому - дивлюсь, а мій підсвинок висить на тину, прив’язаний за задні ноги, та ракотицями дереться об хворост (І. Нечуй-Левицький).