-1-
іменник чоловічого роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Рай  
родовий Ра́ю  
давальний Ра́ю, Ра́єві  
знахідний Рай  
орудний Ра́єм  
місцевий на/у Ра́ї, Ра́ю  
кличний Ра́ю*  
відмінок однина множина
називний рай  
родовий ра́ю  
давальний ра́ю, ра́єві  
знахідний рай  
орудний ра́єм  
місцевий на/у ра́ї, ра́ю  
кличний ра́ю*  

Словник синонімів

РАЙ (у багатьох релігіях - місце, де блаженствують праведники після смерті), ЕДЕ́Мкнижн.Пани ж неситії, пузаті, На рай твій, Господи, плюють І нам дивитись не дають (Т. Шевченко); [Неофіт-раб:] За жадного не хочу помирати: ні за царя в незнаному едемі, ні за тиранів на горі Олімпі (Леся Українка).
ЩА́СТЯ (стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь), БЛАГОДА́ТЬ, БЛАЖЕ́НСТВОпідсил., РО́ЗКІШ, РАЙ, РАЮВА́ННЯ, СО́ЛОДОЩІ, ГАРА́ЗДдіал., ПАЙДАдіал.Капітан.. був якийсь розслаблений зовні, а зсередини так і світився від щастя (П. Загребельний); Глянув він на жінку, а в жінки на лиці і в очах благодать (І. Нечуй-Левицький); Чутлива душа його сповнилася блаженства невимовного (О. Полторацький); Якась невимовна розкіш наповнила моє серце (І. Франко); Дівчина, як квіточка, - з нею рай, а чужої молодиці не займай! (прислів’я); [Михайло:] Коли б ти знала, .. яка обіймає мене радість, яке огортає мене щастя!.. Такого раювання й на тім світі немає, вір мені (М. Старицький); По роках проби і блукань Прибився знов у рідну Березань, Щоб тут знайти солодощі спокою (М. Зеров); Я гаразду не зазнала, та вже й не зазнаю (Словник Б. Грінченка). - Пор. задово́лення.
-2-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Рай  
родовий Ра́ю  
давальний Ра́ю, Ра́єві  
знахідний Рай  
орудний Ра́єм  
місцевий на/у Ра́ї, Ра́ю  
кличний Ра́ю*  
відмінок однина множина
називний рай  
родовий ра́ю  
давальний ра́ю, ра́єві  
знахідний рай  
орудний ра́єм  
місцевий на/у ра́ї, ра́ю  
кличний ра́ю*  

Словник синонімів

РАЙ (у багатьох релігіях - місце, де блаженствують праведники після смерті), ЕДЕ́Мкнижн.Пани ж неситії, пузаті, На рай твій, Господи, плюють І нам дивитись не дають (Т. Шевченко); [Неофіт-раб:] За жадного не хочу помирати: ні за царя в незнаному едемі, ні за тиранів на горі Олімпі (Леся Українка).
ЩА́СТЯ (стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь), БЛАГОДА́ТЬ, БЛАЖЕ́НСТВОпідсил., РО́ЗКІШ, РАЙ, РАЮВА́ННЯ, СО́ЛОДОЩІ, ГАРА́ЗДдіал., ПАЙДАдіал.Капітан.. був якийсь розслаблений зовні, а зсередини так і світився від щастя (П. Загребельний); Глянув він на жінку, а в жінки на лиці і в очах благодать (І. Нечуй-Левицький); Чутлива душа його сповнилася блаженства невимовного (О. Полторацький); Якась невимовна розкіш наповнила моє серце (І. Франко); Дівчина, як квіточка, - з нею рай, а чужої молодиці не займай! (прислів’я); [Михайло:] Коли б ти знала, .. яка обіймає мене радість, яке огортає мене щастя!.. Такого раювання й на тім світі немає, вір мені (М. Старицький); По роках проби і блукань Прибився знов у рідну Березань, Щоб тут знайти солодощі спокою (М. Зеров); Я гаразду не зазнала, та вже й не зазнаю (Словник Б. Грінченка). - Пор. задово́лення.