-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

ОДНОЧА́СНО (в один і той же час), ВОДНО́ЧАС, РА́ЗОМ, СИНХРО́ННО, РІВНОЧА́СНО, ВОДНО́РАЗ, СПІ́ЛЬНО, НАРА́З, ПОБІ́ЖНОрідше.Мигаючи вогнями з обох боків, прибували одночасно два поїзди (С. Журахович); В шибку хтось постукав. Сестри здригнулись водночас (Є. Гуцало); Молодиці наблизилися до Хариті.. - Ти що тут робиш, Харитю? - спитали разом (М. Коцюбинський); Напружились сталеві канати. Синхронно запрацювали лебідки (з газети); Гостей рівночасно злякав і загіпнотизував цей зловісний промовець (В. Гжицький); Вставали зрання і вирушали на Росаву, де ловили щук або лящів, а воднораз і міркували про будучину (В. Логвиненко); Обличчям до обличчя склонись, Хай сльози поллються в нас спільно (Леся Українка); Нараз все заворушилося: загриміли двері, заходили бійці, і мати вивела Орисю надвір (Григорій Тютюнник); Вітерець гойдає хмарку, Урожаї же побіжно... (Я. Шпорта).
РА́ЗОМ (у поєднанні з кимсь, чимсь; спільними зусиллями; щільно один біля одного); УКУ́ПІ[ВКУ́ПІ], ПО́СПІЛЬ, ПОСПО́ЛУрозм., КУ́ПНОрозм. (у поєднанні з кимсь, чимсь); СПІ́ЛЬНО, СУКУ́ПНО, СКО́ПОМрозм., ВРАЗ[УРА́З]розм., СПО́ЛОМзаст. (спільними силами, об’єднаними зусиллями); ЗАОДНО́ (здійснюючи щось одностайно); ГУРТО́М, ГРОМА́ДОЮ, ГРОМА́ДНОдіал., ЗАЄ́ДНОдіал., ҐВА́ЛТОМдіал., ТЛУ́МОМзаст. (спільними силами, однією групою); ТОЛО́КОЮ (роблячи щось без оплати, лише за частування); ПО́РЯД, ПО́РУЧ, О́ПЛІЧ (перев. зі сл. бути, іти, виступати тощо); ДОКУ́ПИ, УКУ́ПУ[ВКУ́ПУ], ВОЄДИ́НО (в одно місце, в одно ціле); О́ПТОМрозм., ОГУ́ЛОМрозм., ГА́МУЗОМрозм. (усіх, усе). Хвала руці трудівника І розуму невтомі! Хай разом розум і рука Живуть у нашім домі! (М. Рильський); Чи є що краще, лучче в світі, Як укупі жити, З братом добрим добро певне Познать, не ділити? (Т. Шевченко); В холодку, під крислатими горіхами волоськими, полягли розвідачі поспіль з робітниками (М. Коцюбинський); На гумні Розбита скирта, свині в ній посполу З гусьми й качками рились (І. Франко); - Ні, війте, не так воно повинно бути... Не кожен за себе, а всі купно за волю вітчизни (Н. Рибак); Я придивлявся й оцінював людей, з якими мені доводилося спільно йти (Ю. Яновський); Ант сам послав його до княжої дружини, коли князь Ігор ішов на деревлян, сподівався, що повернеться Бразд і житиме з ними сукупно (С. Скляренко); Мали вони трьох хлопців, працювали скопом (С. Скляренко); І прикро, як ураз зі мною Стають, немовби теж до бою, А справді для пихи своєї З порожнім серцем фарисеї (М. Вороний); Його жінка мене викохала сполом з своєю дочкою (Марко Вовчок); - Старших зневажає ваша Леся. На мене сьогодні насипалася, ображала, базікою назвала. Заодно з Греком Генкою (А. Хижняк); Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали (Л. Глібов); Уже матір поховали Громадою люди (Т. Шевченко); Зі всіх сторін - від поля, з обох боків ліска - ступають люди громадно (І. Франко); - Що ж, - каже, - або живі будем, або заєдно загинем (Словник Б. Грінченка); Ховали [Тетяну] ґвалтом (С. Васильченко); Тлумом Сходяться [мандрівники] від кораблів і храм виповнюють благанням (М. Зеров); Андрій був трохи лінивий.., тілько любив він толокою робити в кумпанії (К. Гордієнко); Юзя перейняла їх коло хвіртки і пішла поряд з Даркою (Леся Українка); Шкаруба в садку, на лаві, побачив дівчину, підійшов і мовчки сів поруч (В. Собко); Марія часом допитливо поглядає на мене, ніяковіє і знов, понуривши погляд, іде опліч (О. Ільченко); Різнокольорові ліхтарики з’єдналися докупи, утворивши ніби повітряний ярус вогняних кавунів і динь (О. Досвітній); Дівчата кинули парубків, збились укупу (М. Коцюбинський); І вранішні зорі і доменні зорі Зливаються в небі моїм воєдино (Я. Шпорта); Він завше лаяв інородців, але на роздріб, а йому дуже хотілося лаяти їх оптом (В. Самійленко); Вчителеві нема як серця зірвати, то взяв та й шугнув усяку нечисть із села огулом (С. Васильченко).
РА́ПТОМ (так швидко, що ніхто й не сподівався), РАПТО́ВО, НЕСПОДІ́ВАНО, ЗНЕНА́ЦЬКА, ВРАЗ[УРАЗ], ВІДРА́ЗУ, НАРА́З, РА́ЗОМ, НЕЖДА́НО, НЕГА́ДАНО, НЕЖДА́НО-НЕГА́ДАНО, НЕГА́ДАНО-НЕЖДА́НО, НЕГА́ДАНО-НЕСПОДІ́ВАНО, ЗНА́ГЛАрозм., НА́ГЛОрозм., ПРИ́ТЬМОМ[ПРИ́ТЬМА]розм., ЗНІЧЕ́В’Ярозм., СПО́ТАЙНА[СПО́ТАЙНЯ]розм., СПО́ТАННЯрозм., ЗНЕ́БАЧКИдіал., ЗНЕО́БАЧКАдіал., НАЛО́ПОМдіал., НАГА́ЛЬНОзаст.І раптом - неждано-негадано - На білих полотнах об’яв Уразливе слово "Відкладено" Данило-завклуб написав (С. Олійник); Дощ згас так само раптово, як і напустився (О. Гончар); Коли це несподівано одчинились двері (І. Нечуй-Левицький); Зненацька пролунав громовий вибух (О. Гончар); - Слухай ти! - загомонів він до Дениса, що той ураз спинився (М. Коцюбинський); В долині відразу зашуміло млинове колесо (М. Стельмах); Я зірвав рум’яне яблуко, надкусив, і його смак нараз пробудив у мені спогад про дитинство (Є. Гуцало); Думки його повернулися назад і перенесли його разом на степ (Панас Мирний); Ми переболіли сеє горе, що спостигло нас так неждано (Г. Хоткевич); Заручилась вона з Яковом Поліщуком, а того негадано віддано у москалі (Марко Вовчок); На третій день після обіду неждано-негадано убігла Христя у хату (Панас Мирний); Що я таке зробив тобі, що ти негадано-неждано від мене одвернувся?.. (І. Карпенко-Карий); Знагла все рушило навкруги й загуло. В маленькі дзвіночки вдарили струмки, застугоніли потоки (С. Васильченко); Дзвін нагло змовкає... (П. Колесник); Вечір впав притьмом, ніби в одну хвилину (Ю. Збанацький); Знічев’я постріл, що пролунав край дороги, тріпонув її тіло, і качка рвучко підвела голову (О. Досвітній); - І спотайня слизьке шипіло зло: Коли б я був один, - лише б для мене ниви Гойдали колосом! (М. Рильський); Ольга спотання скочила, сама не знаючи куди (І. Нечуй-Левицький); Олександра нарвала липчиці і знебачки кинула її Іванові на голову (М. Коцюбинський); Біжу на вгород і знеобачка німця вздріла (О. Копиленко); Як сніг на голову, налопом приїхала до генерала його сестра (М. Кропивницький); Трохи мінорні звуки останніх рядків [пісні] зараз нагально обривалися (з газети).

Словник антонімів

РАЗОМ НАРІЗНО
Вкупі з ким-, чим-н., сукупно, гуртом, спільно. Роздрібно, кожен відокремлено, порізно, різно, урізнобіч, поодинці, окремо.
Виростати, жити, йти, їхати, сіяти, сидіти, писати, стояти, ходити разомнарізно.
[Віктор.] На зборах сиділи разом, а йшли, виходить, нарізно (Ю. Яновський).

Словник фразеологізмів

вихлю́пувати / ви́хлюпнути [ра́зом] з ку́пелем і дити́ну. За другорядним, непотрібним і т. ін. не визнавати, не помічати і т. ін. суттєвого, істотного, основного. Але в справедливому гніві проти “віршоробів” чи не губимо ми уваги до особливостей віршованого слова, чи не вихлюпуємо разом з купелем і дитину (З газети).

вихлю́пувати / ви́хлюпнути [ра́зом] з ку́пелем і дити́ну. За другорядним, непотрібним і т. ін. не визнавати, не помічати і т. ін. суттєвого, істотного, основного. Але в справедливому гніві проти “віршоробів” чи не губимо ми уваги до особливостей віршованого слова, чи не вихлюпуємо разом з купелем і дитину (З газети).

і́ншим (дру́гим) ра́зом [кра́щим ча́сом]. 1. Згодом, пізніше, колись. Христя зам’ялася.— Багато, бабусю, казати.— А багато, то хай іншим разом — кращим часом (Панас Мирний); Другим разом напишу тобі більше, а тепер бувай здоров (Т. Шевченко). і́ншим ча́сом. Все бачила і чула…докладно описувати не буду, а то дуже довго вийде, нехай іншим часом напишу (Леся Українка); [Галя:] Проказуй [пісню] далі. Слухайте, дівчата. [Маруся:] Хай іншим часом. Далі не зложила (В. Самійленко).

2. Іноді, часом. Він усіх вважав за ленінградців. Іншим разом починав: — Знаєш, друже… Ермітаж відбудували. Саша добре знав, що це не так (О. Гончар).

і́ншим (дру́гим) ра́зом [кра́щим ча́сом]. 1. Згодом, пізніше, колись. Христя зам’ялася.— Багато, бабусю, казати.— А багато, то хай іншим разом — кращим часом (Панас Мирний); Другим разом напишу тобі більше, а тепер бувай здоров (Т. Шевченко). і́ншим ча́сом. Все бачила і чула…докладно описувати не буду, а то дуже довго вийде, нехай іншим часом напишу (Леся Українка); [Галя:] Проказуй [пісню] далі. Слухайте, дівчата. [Маруся:] Хай іншим часом. Далі не зложила (В. Самійленко).

2. Іноді, часом. Він усіх вважав за ленінградців. Іншим разом починав: — Знаєш, друже… Ермітаж відбудували. Саша добре знав, що це не так (О. Гончар).

за одни́м ра́зом. Відразу, тут же; без перерви, не роблячи повторної спроби. І летить [колода] із цілою своєю великою силою й повагою, виміряє, щоб за одним разом вибити геть аж на вільне море. Ударив!.. (Г. Хоткевич); Коли б мені літ двадцять назад, .. то оцей стакан за одним разом до дна осушив, а тепер то невеличкими ковтками треба випивати (Панас Мирний).

раз за ра́зом. 1. Ритмічно, послідовно, повторюючись. Він косив повагом, раз за разом махаючи косою і майже не відчуваючи її в руках, така вона була легка (Григорій Тютюнник); Снаряди прогули при самій землі. Гармати гатили раз за разом по тому ж самому місці (О. Гончар).

2. Один за одним. Папа [тато] враз .. підбіг до вікна.. і раз за разом вистрілив (Ю. Смолич). за ра́зом раз. В пилу і гуркоті обози летять на схід за разом раз, і колобками по дорозі буханки котяться повз нас… (В. Сосюра).

і́ншим (дру́гим) ра́зом [кра́щим ча́сом]. 1. Згодом, пізніше, колись. Христя зам’ялася.— Багато, бабусю, казати.— А багато, то хай іншим разом — кращим часом (Панас Мирний); Другим разом напишу тобі більше, а тепер бувай здоров (Т. Шевченко). і́ншим ча́сом. Все бачила і чула…докладно описувати не буду, а то дуже довго вийде, нехай іншим часом напишу (Леся Українка); [Галя:] Проказуй [пісню] далі. Слухайте, дівчата. [Маруся:] Хай іншим часом. Далі не зложила (В. Самійленко).

2. Іноді, часом. Він усіх вважав за ленінградців. Іншим разом починав: — Знаєш, друже… Ермітаж відбудували. Саша добре знав, що це не так (О. Гончар).

і́ншим (дру́гим) ра́зом [кра́щим ча́сом]. 1. Згодом, пізніше, колись. Христя зам’ялася.— Багато, бабусю, казати.— А багато, то хай іншим разом — кращим часом (Панас Мирний); Другим разом напишу тобі більше, а тепер бувай здоров (Т. Шевченко). і́ншим ча́сом. Все бачила і чула…докладно описувати не буду, а то дуже довго вийде, нехай іншим часом напишу (Леся Українка); [Галя:] Проказуй [пісню] далі. Слухайте, дівчата. [Маруся:] Хай іншим часом. Далі не зложила (В. Самійленко).

2. Іноді, часом. Він усіх вважав за ленінградців. Іншим разом починав: — Знаєш, друже… Ермітаж відбудували. Саша добре знав, що це не так (О. Гончар).

і́ншим (дру́гим) ра́зом [кра́щим ча́сом]. 1. Згодом, пізніше, колись. Христя зам’ялася.— Багато, бабусю, казати.— А багато, то хай іншим разом — кращим часом (Панас Мирний); Другим разом напишу тобі більше, а тепер бувай здоров (Т. Шевченко). і́ншим ча́сом. Все бачила і чула…докладно описувати не буду, а то дуже довго вийде, нехай іншим часом напишу (Леся Українка); [Галя:] Проказуй [пісню] далі. Слухайте, дівчата. [Маруся:] Хай іншим часом. Далі не зложила (В. Самійленко).

2. Іноді, часом. Він усіх вважав за ленінградців. Іншим разом починав: — Знаєш, друже… Ермітаж відбудували. Саша добре знав, що це не так (О. Гончар).

раз за ра́зом. 1. Ритмічно, послідовно, повторюючись. Він косив повагом, раз за разом махаючи косою і майже не відчуваючи її в руках, така вона була легка (Григорій Тютюнник); Снаряди прогули при самій землі. Гармати гатили раз за разом по тому ж самому місці (О. Гончар).

2. Один за одним. Папа [тато] враз .. підбіг до вікна.. і раз за разом вистрілив (Ю. Смолич). за ра́зом раз. В пилу і гуркоті обози летять на схід за разом раз, і колобками по дорозі буханки котяться повз нас… (В. Сосюра).

[ра́зом] із со́нцем. Рано, удосвіта. Встає Максим з сонцем, лягає з місяцем; у нього і пооране, і посіяне, скотинка нагодована й напоєна, усе у нього в догляді, і нас, спасибі йому, слухається і шанує (О. Кониський); Думка була виїхати разом із сонцем, бо не близька дорога (О. Гончар).